Історія Черкас

Черкаси вперше згадуються у 1384 р. як укріплене місто Київського удільного князівства Великого князівства Литовського.

З кін. XV ст. – важливий опірний пункт проти набігів татар. У 1532 р. Черкаси витримали 30-денну облогу військ кримського хана Сеадет-Ґерая.

З початку XVI ст. – центр Черкаського староства.

Після Люблінської унії (1569) Черкаси увійшли до складу Речі Посполитої.

Більшість населення Черкас становили козаки, тому Черкаси відіграли чималу роль в козацьких повстаннях проти Польщі.

З 1648 р. – полкове місто (до 1686 р.).

За Андрусівським договором (1667) знову належали до Речі Посполитої.

З 1793 р. Черкаси ввійшли до складу Російської Імперії.

З 1797 р. – повітове місто Київської губернії.

У 2-й половині XIX ст., зокрема, після побудови залізниці, в Черкасах розвинулася промисловість: цукроварня (1854), тютюнова фабрика (1878) тощо.

1 січня 1920 р. місто захопила Червона армія.

1923-1930 – центр округи (спочатку Черкаської, з 1927 р. – Шевченківської).

За перших п’ятирічок почалася розбудова промисловості, зокрема, харчової й легкої, з кінця 1950-х pp. – хімічної.

З 1954 р. – центр Черкаської області.

Станом на 2016 р. у Черкасах мешкає 283 тис. жителів.

Галерея Черкас