Луцький замок

Луцький замок (Верхній замок, замок Любарта) був побудований останнім великим князем Володимиро-Галицької Русі Любартом (православне ім’я – Дмитро) у 1340-1385 роках і служив його резиденцією. Пізніше замок став улюбленим місцем перебування великого литовського князя Вітовта. Саме Вітовт узимку 1429 року приймав тут на з’їзді дипломатичні посольства і монархів країн Центрально та Східної Європи.

Після Вітовта твердинею та усією Волинню намагалися оволодіти поляки. Під час Луцької війни 1431 року замок витримав польську облогу, яка тривала більше місяця. Інший великий князь, захисник русинів Свидригайло, зміщений з великокнязівського столу в Литві, розбудував у замку резиденцію автономної Волинської держави.

З втратою автономії замок залишився могутньою фортецею. Впродовж багатьох

віків у ньому діяли крайовий уряд і соборний крилос, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон документів. У 1635 році у канцелярії працював гетьман Іван Виговський.

Сьогодні архітектурний комплекс Луцького замку включає в себе три вежі: В’їзну (Любарта), Владичу та Стирову (Свидригайла). Вони сполучені між собою мурами.

Владича вежа має таку назву тому, що колись утримувалася на кошти владики. Зараз у ній знаходиться єдиний в Україні музей дзвонів.

Стирова вежа використовувалась замковою канцелярією і архівом, а підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти.

Посеред замкового двору від давньоруських часів існувала церква Івана Богослова (ХІІ ст.) Зараз над її розкритими мурами споруджено павільйон. Також на фундаменті князівського палацу (XІV–XVI ст.) стоїть будинок шляхетських судів (XVIІІ ст.), де нині розмістилася картинна галерея Волинського краєзнавчого музею. Ще на подвір’ї замку стоїть будинок з колонами – це повітова скарбниця, збудована у 1807 році. Ніні тут діє музей книги.

Травень 2009