Рокитне

Рокитне

Рокитне ми, власне, відвідувати не збиралися, просто чомусь саме у цьому районі (а Рокитне – райцентр) розташовано багато цікавих пам’яток культового дерев’яного зодчества. І тому місто стало для нас «перевалочним» пунктом на шляху до навколишніх сіл. Але коли є зайвий час, чому не приділити увагу ще одному містечку. Тим більше у Рокитному є на що подивитися. Та спочатку трошки історії.

Рокитне. Озеро.

Рокитне згадується ще у документах XV ст. На мапі Г. Л. де Боплана 1639 р. Рокитне зображено чотирибастіонним замком та п’ятикутним валом навколо міста на іншому березі річки (замок і місто з’єднувалися мостом).

Відомим Рокитне стало у 1590 р., коли гетьман реєстрового козацтва Кшиштоф Косинський за військові подвиги у боротьбі з татарами одержав місто від короля у володіння. Справа у тім, що білоцерківський староста Януш Острозький теж накинув оком на Рокитне і якимись хитрощами видурив місто у Косинського. Той не стерпів такої наруги, і у 1591 р. спалахнуло велике повстання, умовно «антипольське», тому що Косинський – поляк, а Острозький – українець. Повстання у 1593 р. закінчилося для козаків нічим. Але це була локальна поразка. І можна сміливо сказати, що повстання Косинського дало поштовх до довготривалої боротьби українців і поляків. Вже за рік забунтував Северин Наливайко і пішло-поїхало аж до 1648 р., коли ще одного українського шляхтича особисто образили. А ви кажете, любов до Батьківщини… Втрата майна – ось що штовхає на повстання! Принаймні, в Україні.

У 1648 р. Хмельницький перебував у Рокитному з козацьким військом та 4-тисячним татарським. У новозбудованій Воскресенській церкві села Синява благословив чотири пари молодят. У 1651 р. Хмельницький приймав у Рокитному посланця від гетьмана Потоцького – полковника Маховського, який прибув з умовами перемир’я. Тут були обговорені деталі майбутньої Білоцерківської угоди.

З 1654 р. Рокитне було сотенним містом Білоцерківського полку з населенням 1700 осіб. У 1664 р. тут був страчений гетьман Іван Виговський.

У 1686 р. Рокитне відійшло до Польщі. Після другого поділу Речі Посполитої (1793) Рокитнянщина увійшла до складу Російської імперії та була віднесена до Васильківського повіту Київської губернії. На цей час населення Рокитного становило 5 тис. осіб.

Рокитне. Трьохсвятительська церква, 1897-1901.

Зараз Рокитне – це районний центр Київської області із населенням більше 11 тис. осіб. Тут збереглася цікава церква Різдва Богородиці, зведена у 1887-1901 рр. у «цегляному» стилі (зараз поштукатурена). Поруч із церквою збереглася старовинна будівля двокласного училища (80-ті рр. ХІХ ст., зараз відділ освіти).

А ще у Рокитному дуже багато вишень. Такої кількості ми ніколи не бачили. Цілі вишневі вулиці з деревами, які від важкості ягід хиляться аж до самої землі. Краса!!!

Липень 2010

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *