Чесники
Але метою нашого перебування у Чесниках була інша церква – Вознесіння. Тут треба зауважити, що у багатьох джерелах, може навіть у більшості, вона називається Миколаївською. А от охоронна табличка на стіні свічить про те, що вона Вознесенська. Повіримо табличці.
Отже, цей храм, безумовно, один з найцікавіших і найгарніших в Україні, хоча останнім часом він спотворений «євроремонтом». Це, до речі, дуже характерне явище для пам’яток архітектури Західної України. Їх «ремонтують» тими ж матеріалами і у той же спосіб, що й курники, автобусні зупинки та привокзальні ригайлівки. Тому треба напружуватися, включати фантазію і уявляти собі, як би виглядала будівля без металочерепиці, ондуліну, бляхи, вагонки, профнастилу та інших досягнень сучасною будіндустрії. Можна зробити простіше: зайти в Інтернет і пошукати фотки Вознесенського храму у старому вигляді (нового він набув зовсім нещодавно – у 2008 р.). Ви побачите – це небо і земля.
Але не будемо про сумне. На дверях храму ми побачили інформаційну довідку (чомусь з купою помилок) про храм. Тому дещо коротко напишемо тут і для вас. Церква Вознесіння була збудована у XIV ст. і довгий час виконувала функції не тільки власне храму, але й фортеці. І розташування її також про це свідчить – знаходиться церква на пагорбі, а навколо неї є щось типу рову. Хрест на куполі церкви має нижню перекладину у вигляді півмісяця – символ того, що вона боронила християн від мусульман. Ну і перемогла. Ще факт: у 1648 р. тут молилися козаки Хмельницького. Церква має дуже цінний іконостас, який ми, на жаль, не побачили. Ну і ще слід сказати, що храм цей осучаснювався декілька разів і до останньої «реставрації»: у XV та ХІХ ст.
Ще фото:
І останнє. Якщо ви думаєте, що тільки-но потрапивши у Чесники, ви відразу побачите Вознесенську церкву, то ви помиляєтесь. Знаходиться вона у самісінькому кінці села, попід лісом. Туди від Михайлівської церкви прямою дорогою треба довго йти. Або, якщо вам більше у житті пощастило, їхати.
Квітень 2010