Переяслав – музей просто неба

24/05/2025 /

Переяслав – одне з найдавніших (вперше згадується у 907 р. у договорі князя Олега з Візантією) та найбільших міст Київської Русі, яке було столицею окремого Переяславського князівства.

Також місто відоме тим, що у 1654 р. тут відбулася українсько-московська військово-політична рада, від якої розпочинається офіційний відлік багатовікової окупації України Росією. На честь цієї події, точніше, на честь Богдана Хмельницького, який скликав раду, у 1943 р. місто було перейменоване на Переяслав-Хмельницький. Давньоруська назва була повернута місту у 2019 р.

Але нас Переяслав цікавить тим, що тут діє Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, що входить до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Це один з найцікавіших музейних просторів України, який складається зі старовинних дерев’яних церков, будиночків і хат, а також різних господарчих споруд типу млинів і криниць, які розкидані по мальовничій території 30 га (усього 185 об’єктів, з них 104 пам’ятки народної архітектури XVII-XIX ст.).

Переяслав. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини.

До речі, такі музеї інколи називають скансенами, що пішло від першого у світі подібного комплексу Skansen у Швеції і стало загальною назвою.

Хати і церкви є музеями, які начинені різним цінним мотлохом на будь-який смак, починаючи з глечиків і закінчуючи скафандром космонавта Поповича. До заповідника «Переяслав» входять більше 20 музеїв, багато з яких знаходяться у скансені, інші – в центрі міста.

У музеї ви можете побачити 5 старовинних церков, які були перенесені сюди з різних куточків Київщини. На наших фото нижче:

Покровська церква з села Сухий Яр Ставищенського району (1774). У церкві розташований Музей історії української православної церкви.
Іоанна Богослова (або Покровська) церква з села Острійки Білоцерківського району (1606). Є сумніви щодо року її побудови, більше схоже на XVIII ст. Поруч розташована дзвіниця з села Бушеве Рокитнянського району (1760).
Трьохсвятительська церква з села Пищики Сквирського району (1651 або сер. XVIII ст.). У церкві розташований Музей українського рушника.
Церква святого Георгія з села Андруші, яке знаходилося біля Переяслава (1768).
Церква Параскеви з села В’юнище, яке знаходилося біля Переяслава (1891). У церкві розташований Музей космосу.

Села Андруші і В’юнище не існують з початку 1970-х рр., коли були затоплені у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища (усього було затоплено близько 20 населених пунктів). Тут є дуже цікава стаття про затоплені села.

Інші споруди музею – численні хати з доступним для огляду інтер’єром та господарські будівлі. Оглядаючи все це, ми зможемо уявити, як жили наші предки з різних верств, різних статків і різних професій (тут є житло священика, пасічника, бідняка, заможного селянина тощо). Відтворено будинок сільської управи і шинку (дві головні установи села), козацької залоги, поштової станції. Є 15 вітряків. У інтер’єрах можна побачити багато старовинних предметів: меблів, одягу, посуду та інших цікавих речей.

Переяслав. Музей народної архітектури та побуту.

Дуже цікавим є музей транспорту з возами, бричками, санями і першими тракторами. Також є музеї хліба, бджільництва, лісництва, обрядів. Діє меморіальний музей видатного українського єврейського письменника Шолом-Алейхема, який народився у Переяславі у 1859 р.

Дійсно, об’єктів і експонатів тут настільки багато, що в один момент вам навіть тут набридне ходити. Тому вийдемо у місто і згадаємо декілька споруд, які представляють архітектурну та історичну цінність.

Найбільш цінною спорудою міста є Вознесенський собор у стилі козацького бароко, збудований коштом Івана Мазепи у 1695-1700 рр. із дзвіницею (1770-1776). З 1701 р. у соборі перебувало напрестольне (тобто, те, яке перебуває на престолі у вівтарі храму) Пересопницьке Євангеліє, на якому складають присягу президенти України. Його у свій час передав у храм Іван Мазепа. Донедавна у соборі була розташована радянська діорама «Битва за Дніпро». Може, вона ще і зараз тут є, але собор на сьогоднішній день закритий для огляду, і ми не знаємо, що там відбувається.

Найдавнішим храмом міста вважається Михайлівська церква, початок будівництва якої відносять до 1646 р. Але деякі історики сумніваються і вважають, що тоді була збудована попередня дерев’яна церква, яка потім згоріла. А кам’яний храм був зведений у 1740-х рр. Тоді ж була збудована дзвіниця. Храм давно не має бані з куполом. У наші часи на даху поставили недолугий макет давньоруського храму, який був на цьому місці з 1089 р.