Луцьк
Луцьк, безумовно, один з найбільш затишних обласних центрів України. Життя тут тече повільно, метушні обласного центру майже не відчувається. Тому блукати старовинними вулицями безлюдного центру міста – саме задоволення.
Найвідомішою пам’яткою Луцька є, звичайно ж, замок, але розповідь про нього віднесемо у окремий розділ.
Будемо вважати, що замок ми оглянули, то подивимося, що є поруч із ним. Тут, звичайно ж, важко не помітити величезний костел Петра і Павла. Будівництво цього храму відбувалося протягом 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Поруч з костелом був побудований Єзуїтський колегіум, що був вищим навчальним закладом. Він мав величезну бібліотеку, студентський театр, у якому бував король Владислав IV. В останні роки існування в колегіумі навчалося біля трьохсот студентів.
Щоб не відхилятися від духовної теми, продовжимо огляд культових споруд Луцька. Неподалік Петропавлівського костелу розташована Лютеранська церква – церква німецьких колоністів, що проживали на Волині на рубежі ХІХ-ХХ ст. Зараз у храмі відправляють служби євангельських християн-баптистів.
Трошки далі від церкви, на вулиці Драгоманова, розташована православна Покровська церква, побудована в 1637 році (за іншими даними тоді була побудована дерев’яна церква, а муровану звели пізніше). Це – найстаріший з нині діючих православних храмів Луцька. Сучасного вигляду храм набув після перебудови у 1870-х роках.
А на місці, де колись був майдан Ринок, можна побачити комплекс споруд Луцького братства, що включає Хрестовоздвиженську церкву (1 пол. XVII ст. – кін. XIX ст.) та келії. Луцьке братство було визначним громадським, культурним і релігійним центром українського народу, який перебував під владою Польщі. Членами братства були Петро Могила, Петро Сагайдачний, Галшка Гулевичівна (засновниця Київської братської школи), мати Івана Мазепи Марина та інші визначальні діячі.
Однією з домінантним центром Луцька є Троїцький православний собор, зведений протягом 1754-1789 рр. за проектом архітектора Павла Гіжицького. Але, звичайно ж, тоді собор був не православним, а належав монастиреві бернардинів.
Не такими яскравими, але все ж таки не менш цінними є ще декілька пам’яток духовної архітектури Луцька. Перш за все слід відзначити споруду монастиря тринітаріїв, побудовану у 1729 році, а також домініканського монастиря (XVIII ст.), де зараз розміщена православна духовна семінарія. Також православною обителлю є зараз колишній монастир бригідок (ХVІІ ст.). Нічим не нагадує культову споруду житловий будинок по вулиці Галшки Гулевичівни, 12, але колись він був вірменською церквою Святого Стефана, збудованою ще у XVI ст.
Розповідь про культові споруди Луцька буде неповною, якщо не згадати про синагогу, яка була збудована у XVII ст. і непогано збереглася до наших днів. Вона ще називається Малим замком. Цікава синагога тим, що при ній існує оборонна башта з бійницями. Такими були вимоги того неспокійного часу.
Тепер звернемо увагу на деякі споруди, що належать до громадської архітектури Луцька. Слід відзначити, що зараз у старому центрі ведеться активне будівництво, тому, на жаль, сказати, що центральна частина міста представляє цілісний архітектурний ансамбль, не можна.
На вулиці Кафедральній розташований будинок XVIII ст., у якому у 1890-х рр. мешкала родина Косачів. З цієї родини походить видатна українська поетеса Леся Українка. На вулиці Драгоманова увагу приверне аптека-музей (аптека Злоцьких (ХІХ ст.)).
Біля замку можна побачити будинок у жалюгідному стані, який є цінною пам’яткою історії та архітектури – будинок Пузин, збудований ще у XVI ст. Також цікавим є будинок XVII ст., у якому в 1709 році зупинявся російський імператор Петро І (вул. Пушкіна, 2).
Наостанок відзначимо ще одну оборонну споруду міста, яку можна побачити за Петропавлівським костелом. Це башта князів Чарторійських. Це єдина з восьми башт мурованого Окольного замку XV-XVI ст., що збереглася.
Насамкінець хочеться сказати, що Луцьк – це дуже приємне привітне місто зі своєрідною атмосферою. Воно здається тихим і гостинним. Справжнє українське місто.
Травень 2009
