Кирилівська церква
Названа на честь Кирила Олександрійського, життя якого відтворюють 16 сцен на стінах церкви. Храм було закладено у середині ХІІ ст. чернігівським князем Всеволодом Олеговичем, який у 1140 році захопив Київ і став великим київським князем. Всеволод мав намір зробити церкву родинною усипальницею. Закінчила будівництво вже вдова князя Марія, яку й було поховано тут у 1179 р. Пізніше тут поховали й Святослава Всеволодовича, одного з персонажів «Слова о полку Ігоревім».
Давня церква була тринефною, з одним куполом. У західній частині містився своєрідний мавзолей з нішами для поховань. При церкві виник монастир. Про долю Кирилівського монастиря мало що відомо до 1605 року, коли київський воєвода князь Костянтин Острозький доручив Ігумену Василю Красовському відбудувати монастир. Роботи здійснювалися протягом кількох століть. У другій половині XVIII ст. будівництвом керував Іван Григорович-Барський. Монастир було закрито ще у 1786 році, а його будівлі з садибою передали до лікарні. Уже у 1860 році, коли в головній церкві робили ремонт, під шаром штукатурки знайшли фрески первісного розпису ХІІ ст. Під керівництвом А. Прахова почали їх розкривати і реставрувати. Збереглося близько 800 кв. м. фресок. А новий стінопис виконали учні рисувальної школи А. Мурашка – І. Їжакевич, І. Селезньов, Х. Платонов, М. Пимоненко, М. Врубель.
Біля церкви знаходиться психіатрична лікарня ім. Павлова, заснована у 1806 р.