Дубно

Історія Дубна

Хронологія видатних подій з історії м.Дубна
Дубно. Замок князів Острозьких, XV-XVIII ст.
1100 р., 30 серпня – перша письмова згадка про Дубно в Іпатіївському літописі, яка стосується події, коли під Києвом відбувся з’їзд руських князів, на якому Давид Ігорович отримав Дубен, Острог, Чорторийськ і Буськ.

1149 р. – в Іпатіївському літописі Дубно згадується у зв’язку з міжусобною війною за престол між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким).

1240 р. – Дубно руйнують і спалюють монголо-татари, після чого воно перетворюється на невеличке поселення

1288 р. – у заповіті князя Володимира читаємо: “І Мстислав (брат Володимира), перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи – в Луцьк і Дубен”.

1322 р. – у грамоті князя Любарта Гедиміновича перераховуються подаровані луцькій церкві Іоанна Богослова маєтності, серед яких і ті, що “под Дубно на две мили и ку Дерманю”, там же мовиться про “монастир Дубенський”.

1337 р. – князь Любарт утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, що йому належали, до їх числа входило й Дубно.

1386 р. – за дарчою грамотою польського короля Ягайла та великого литовського князя Вітовта Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому.

XIV ст. – за припущенням окремих дослідників, князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше дерев’яно-земляне укріплення, тобто невеликий замок.

1450-ті рр. – дослідник М. Орлович вважав, що саме цього періоду замок у Дубні в дерев’яному варіанті спорудив Василь Федорович Острозький (Красний).

XV ст. – князі Острозькі засновують у Дубні Спасо-Преображенський і Чеснохрестський монастирі.

1492 р. – зведені мури замку, будівництво якого пов’язане з іменами західноєвропейських архітекторів, зокрема, відомого зодчого Доменіка Мерліні.

1498 р. – Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом.

1498 р. – князю К. Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.

1507 р. – польський король Сигізмунд І своєю грамотою власникові міста К. Острозькому, у винагороди за його заслуги перед вітчизною і для стимулу майбутніх заслуг, дозволив збудувати замок для відбиття татар та інших поневолювачів, збирати з проїжджих купців мито; отже Дубно отримало магдебурзьке право майже одночасно з Києвом і Житомиром, мало свою печатку, герб і прапор.

XVI ст. – побудова у Дубні Луцької брами.

1539-1566 рр. – створене рукописне Четвероєвангеліє ієромонаха Арсенія; у Дубні засновано ткацький, шевський та ковальський цехи.

2 пол. XVI ст. – Дубно перейшло у спадок Костянтину-Василю Острозькому.

1577 р. – на Дубенський замок двічі нападали татари, але взяти штурмом його не змогли.

1571 р. – ігуменом Чеснохрестського монастиря став Іван Залізо (святий православної церкви Йов Почаївський) з Угорницького монастиря в Галичині, який керував цією обителлю у Дубні більше 20 років, а потім був переведений у Почаївську лавру.

1539-1568 рр. – у Чеснохрестському монастирі ієромонахом Арсенієм створене Дубенське Четвероєвангеліє, яке знаходиться нині у Рум’нцевських фондах Російської Державної бібліотеки у Москві.

XVI ст. – князь К.-В. Острозький засновує у Дубні православний Свято-Іллінський храм.

1592 р. – К.-В. Острозький засновує на острові Дубовець Підборецький Вознесенський православний жіночий монастир.

1609 р. – князь Януш Отрозький засновує Острозьку ординацію, столицею якої було Дубно; у Речі Посполитій було 5 таких ординацій, з яких Острозька – одна з найвідоміших.

1616 р., 10 березня – складається інвентар Дубенського замку – список коштовностей, посуду, тканин, меблів, ікон, картин, книг, зброї.

1617 р. – розпочато будівництво бернардинського костелу і кляштора.

Поч. XVII ст. – Я. Острозький перебудовує Дубенський замок за новоіталійською системою: споруджується цегляна частина замкових ескарпових стін, сторожові вежі на бастіонах, оборонний рів з заходу укріплюється стіною з білого каменю.

1620 р. – помер Я. Острозький, його володіння перейшли до князів Заславських.

1633 р. – повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека, Білця, Губки проти уніатського архімандрита К. Саковича.

1648 р. – напад на Дубно загону Боняка Шолудивого.

1648 р. – на чолі авангардного загону Богдана Хмельницького на Дубно напали козацькі полки Максима Кривоноса, але взяти штурмом замок не змогли.

Поч. 1660 р. – битва під Дубном між російськими та польськими військами.

1660 р. – при князеві Заславському Анастасія Чернецька засновує у Дубні монастир кармеліток; за іншими даними, він був заснований у 1702 р. княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.

1665 р. – Ганна Пузина, дружина крем’янецького підсудка Михайла Пузини, заснувала у передмісті Дубна Страклові православний монастир.

1670 р. – за привілеєм польського короля Михала Вишневецького у Дубні заведений чотирьохтижневий ярмарок.

1674 р. – помер останній з роду Заславських, князь Олександр, Дубно перейшло у власність князів Любомирських.

1676 р. – напад на Дубно татар і турків.

1703 р. – помер Йосип Любомирський, Дубном почали володіти князі Сангушки.

1705 р. – перебування у Дубні українського гетьмана Івана Мазепи.

1707 р. – у Дубні тимчасово зупиняється російський цар Петро I.

1753 р. – князь Сангушко подарував (за іншими джерелами – програв у карти) Дубно Станіславу Любомирському.

1774 р. – у Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки.

1768 р. – під час Коліївщини повстанський рух, який охопив Київське, Брацлавське, частину Подільського й Волинського воєводств, перекинувся у район Дубна.

1781 р. – перебування у Дубні останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського.

1792 р. – видатний ірландський садовод Діонісій Міклер закладає парк в урочищі “Палестина”.

1794 р. – у місті відкрилася єврейська друкарня, що проіснувала 30 років.

1795 р. – третій поділ Польщі, Дубно входить до складу Росії і стає повітовим містом Волинської губернії.

1797 р. – «Дубенські контракти» перенесені до Новограда-Волинського, а згодом до Києва, де вони поклали початок знаменитим «Контрактам» на Подолі

1798 р. – у Дубні розміщувався штаб армійського корпусу опального французького принца Конде.

1802 р. – відкриття у Дубні другої єврейської друкарні.

1805 р. – перше перебування Михайла Кутузова у Дубні.

1813 р. – у Дубні помирає польський просвітитель Тадеуш Чацький.

1844 р. – велика пожежа у Дубні.

1844 р. – Дубно відвідує письменник і вчений Микола Костомаров.

1846 р. – у місті під час археографічної мандрівки перебував Тарас Шевченко.

1847 р. – перше перебування класика французької літератури Оноре де Бальзака у Дубні.

1855 р. – у місті діють два училища.

1867 р. – композитор Микола Лисенко збирає у Дубні народні мелодії під час роботи над оперою “Тарас Бульба” за повістю Гоголя.

1870 р. – Дубно відвідує вчений, громадський діяч Михайло Драгоманов.

1870 р. – місто переходить у власність російського уряду.

1873 р. – відкриття залізничної станції.

1875 р. – костел бернардинів пристосовують під православний собор.

1878 р. – у Дубні брав участь в параді на честь перемоги над турками організатор перших чеських легіонів у Росії, письменник, генерал Ярослав Червінка.

1885-1890 рр. – будівництво Тараканівського форту.

1890 р., 28 серпня – у Дубні побував російський цар Олександр III.

1894 р. – як журналіст Дубно відвідує письменник Олександр Купрін.

1905 р. – відкрито приватне жіноче училище.

1907 р. – відкрито міську гімназію.

1914 р. – на військовій службі у Дубні перебуває політичний діяч, історик В’ячеслав Липинський.

1914 р. – у Дубні дислокується батальйон російського 41-го Селенгінського піхотного полку; колишню бальну залу палацу Любомирських перетворюють на полкову церкву.

1915 р. – перебування у Дубні класика чеської літератури Ярослава Гашека.

1916 р., травень – російські війська генерала Федотова ведуть важкі бої на річці Ікві з 1-м австро-угорським корпусом, 25 травня форсують Ікву біля Дорогостая і Торговиці, проривають фронт 1-ї австро-угорської армії на Дубенському напрямку і 28 травня беруть місто.

1917 р. – після розвалу Російської імперії Дубенщина входить до складу Української Народної Республіки.

1918-1921 рр. – на Волині, в тому числі на Дубенщині, кілька разів змінюється влада.

1921 р., 18 березня – за умовами Ризького договору Дубенщина входить до складу Польської держави.

1921 р. – поляки забороняють українську мову у державних установах і школах.

1923 р. – заснування польської гімназії ім. Конарського.

1939 р., 17 вересня – відповідно до радянсько-німецького договору (пакту Молотова-Ріббентопа) Дубно входить до складу СРСР.

1941 р., 25 червня – масовий розстріл енкаведистами українських патріотів у дубенській в’язниці.

1941-1944 рр. – німецька окупація Дубна; Дубенщина стає районом, де активно розгортається повстанський рух проти німецьких окупантів, а згодом і сталінського режиму. Уже у січні 1943 р. на Дубенщині активно діють повстанські загони Крука і Хріна. Вся територія району контролюється силами УПА.

1941 р., літо – у Дубні створений юденрат. Восени-взимку 1941 р. більше тисячі євреїв були знищені. 4 квітня 1942 р. у Дубні створено гетто. 27 травня 1942 р. эйнзацгруппен «С» знищила на околиці міста близько 3800 євреїв. Влітку 1942 р. у гетто Дубна була створена група опору. Тоді ж у Дубні були здійснені акції по знищенню євреїв. 24 жовтня 1942 р. були знищені останні мешканці гетто.

1941 р., червень – у районі Дубна відбулася одна з найбільших танкових битв Другої світової війни.

1941 р. – під час німецької окупації у Дубенському замку дислокуються угорські частини.

1944 р. – прихід радянських військ, кінець німецької окупації.

1944 р., 17 березня – урочисте відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку.

1993 р., 14 червня – прийняття Постанови №444 Кабінету Міністрів України про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.

Архітектурні пам’ятки Дубна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *