Історія Поморян
Перша письмова згадка про Поморяни датується 1437 р. А ще у XIV ст. на місці, де зараз розташовані Поморяни, існував замок українських шляхтичів Свинок. Замок, а точніше дерев’яна фортеця, був побудований Миколою Свинкою, який отримав велику ділянку землі від короля Казимира IV Ягеллончика. Споруда не могла витримати напади волохів і турків, тому на початку XVI ст. за наказом подільського воєводи Яна з Сєнна було розпочато побудову кам’яного замку.
За «Поморянською Хронікою», першими жителями Поморян були 32 українські родини і дві єврейські.
У 1456 р. Поморяни отримали статус міста, а у 1504 – магдебурзьке право.
У 1619 р. власником замку став Якуб Собеський, батько польського короля Яна ІІІ Собєського. За Якуба Собєського замок почав зміцнюватися та розбудовуватися, а самі Поморяни досягли розквіту. У місті було відновлене магдебурзьке право, споруджено костел. У місті пожвавилася торгівля.
Поморянський замок не раз витримував затяжні облоги турків і татар, але під час другого походу турків на Львів у 1675 р. замок був спустошений. Згодом він був відбудований, але у 1684 р. знов зруйнований татарами. У наступні роки за сприяння короля Яна Собеського замок знову відновлено з руїн і значно укріплено. Замок витримав усі татарські напади і облоги протягом 1687-1695 рр.
У 1690 р. у Поморянах була побудована дерев’яна церква Пресвятої Богородиці з дзвіницею, що збереглася до цього дня.
З XVIII ст. замок почав втрачати оборонне значення. У 1789 р. він переходить до роду Прушинських. Нові власники закладають парк, розміщують теплиці з декоративними рослинами. Також Юзефом Прушинським була зібрана велика колекція творів мистецтва.
Останніми власниками замку були Потоцькі. Місцеві мешканці ще й досі пам’ятають Романа Потоцького, відомого дипломата, посла Речі Посполитої у США.
Після Другої світової війни у замку були розміщені радянські та партійні установи. Потім тут містилося ПТУ. В кінці 70-х рр. училище було відселене, а замок почав повільно руйнуватись, і сьогодні знаходиться в дуже жалюгідному стані, тобто є майже повною руїною.
Наприкінці 2016 р. у замку почалися ремонтні роботи з метою запобігання руйнації споруди.
