Тростянець
У 1834 р. на берегах ставків на площі бл. 20 га були зроблені перші посадки дерев різних порід. Перши рослини приживалися погано, тому Скоропадський вирішив створити власний розсадник на території парку. У середині ХІХ ст. в насадження почали вводити екзотичні види.
З 1858 р. територія Тростянецького парку перетворюється з рівнини на рельєфний ландшафт. Спочатку роботи здійснювались на 5 га, а згодом площу було розширено до 30 га з обох боків Великого ставу. Керував роботами головний садівник К. Д. Шлінглоф. З метою створення гірського рельєфу на відведених ділянках частково вирубували існуючі насадження, а в місцях, де створювали високі гірки, вони ставали каркасом і повністю засипались землею. У результаті робіт, що тривали близько 30 р., було створено гористий рельєф, а висота окремих гірок сягала 35 м.Зараз, на жаль, ми можемо побачити тут лише парк, але колись, звичайно ж, тут була й садиба. Вона була споруджена у 1833 р. і включала великий дерев’яний будинок з баштами та чотири флігелі.
З кінця ХІХ ст. в історії дендропарку починається період занепаду, спричиненого смертю Івана Скоропадського у 1887 р. У січні 1918 року садибу було зруйновано і упродовж майже двох десятиліть парк належав тваринницькому радгоспу. У 1951 р. дендропарк був переданий Академії наук УРСР. Він стає науково-даслідницькою установою. Зараз у дендропарку росте понад 400 видів і форм дерев та кущів.На могилі Івана Михайловича Скоропадського, який і похований у його ж парку, накреслені такі слова: «Любезный приезжий! Сад, в котором ты гуляешь, насажден мною. Он служил мне утешением в моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада. Ты сделаешь доброе дело». Гарні слова. Давайте дотримуватися такого правила і зберігати свою культурну спадщину.
Червень 2010