Мгар

Мгар

Мгар. Памятник
Мгар – це село у Лубенському районі Полтавської області. Відоме воно завдяки тому, що тут розташована одна з найбільш шанованих святинь України – Спасо-Преображенський Мгарський монастир.

Мгарський Спасо-Преображенський монастир заснований видатним церковним діячем Ісаєю Копинським у 1619 р. коштами княгині Раїни Вишневецької.

Здобувши блискучу освіту в православних учбових закладах князів Острозьких, Копинський зовсім молодим був пострижений у ченці Києво-Печерської Лаври. Чотирнадцять років провів він у молитвах у Антонієвих печерах. А потім отець Ісая став ігуменом Густинського монастиря, очолював Київське Богоявленське братство, брав участь у створенні Києво-Могилянської академії.

Саме йому Раїна Могилянка-Вишневецька (двоюрідна сестра Петра Могили, дружина власника величезних феодальних володінь по обох берегах Дніпра київського каштеляна Михайла Вишневецького, мати Яреми Вишневецького) 18 січня 1619 р. видала грамоту на заснування православного монастиря у Мгарському лісі у шести кілометрах від міста Лубни.

Переказ, про який згадує Т. Г. Шевченко в повісті «Близнюки», повідомляє, що місце зведення Мгарського монастиря Раїні вказали ангели.

У 1692 р. на місці раніше побудованої дерев’яної церкви, на кошти гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи був побудований кам’яний Спасо-Преображенський храм (архітектор Іоганн Баптист). Освячував новозбудований собор митрополит Київський Варлам (Ясинський).

Від самого свого початку Мгарський монастир грав видатну роль в духовному житті України, завжди залишаючися твердинею православ’я. У 1622 р. Ісая Копинський заснував тут братство, яке активно протистояло окатоличуванню лівобережних українців.

Мгар. Спасо-Преображенський монастир, XVII ст.
На початку 1654 р., на шляху з Москви до Константинополя, в монастирі зупинився Царгородський патріарх Афанасій iii (Пателарій). Тут же він помер, залишивши заповіт поховати себе в цьому монастирі. У 1662 р. святитель Афанасій був зарахований до лику святих, а тіло його було знайдене нетлінним. До 1936 р. мощі святителя знаходилися в Мгарському монастирі. Нині вони покояться у кафедральному Благовещенському соборі м. Харкова.

З 1737 р. ігуменом, а з 1744 р. першим архімандритом монастиря був майбутній святитель Білгородський Іоасаф (Горленко).

У 1785 р. на місці, де любив усамітнюватися свт. Афанасій, була побудована дзвіниця. У тому ж році заснований і скит з церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Населення монастиря складалося, в основному, із запорізьких козаків, що прийняли чернецтво. У 1663 р. під чернечим ім’ям Гедеон тут перебував син Богдана Хмельницького Юрій.

На території монастиря поховані Константинопольський патріарх Серафим (Анін), Київський митрополит Йосип (Нелюбович-Тукальський), архієпископ Амвросій Тобольський (Келембет), а також єпископ Полтавський, а потім Псковський, Мефодій (Піснячевський).

У XVII–XVIII ст. був створений Літопис Мгарського монастиря, рукописи якого зберігаються в наукових бібліотеках України.

У 1919 р., у ніч з 5 (18) на 6 (19) серпня, на престольне свято Преображення Господня, більшовики розстріляли 17 мгарських ченців на чолі з ігуменом Амвросієм. Новомученики поховані за вівтарем скитської церкви Благовіщення.

На початку 30-х років на території Мгарського монастиря був створений Патронат для дітей «ворогів народу». З 1937 р. тут знаходився дисциплінарний батальйон, а з 1946 – військові склади. У 1985 році монастир передали під піонерський табір.

Відродження святої обителі почалося лише в 1993 р.

До монастиря входять Спасо-Преображенський собор (1684-1692, арх.. І. Баптист, побудований за зразком собору Троїцького монастиря у Чернігові), дзвіниця (1785), будинок настоятеля (1786), тепла церква (кін. ХІХ ст.)

Цікавим є також пам’ятник «Голодомор-33», встановлений поруч із монастирем на кургані Скорботи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *