Видатні уродженці Харківщини

Харківщина є батьківщиною багатьох визначних діячів, які вплинули на розвиток українського мистецтва, культури і мови. На Харківщині, зокрема, народилися:

Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843). Письменник і драматург, один із засновників класичної української літератури, зокрема, художньої прози та соціально-побутової комедії у драматургії. Найвідоміші його твори: «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик». Народився в селі Основа (нині – це частина Харкова).

Ілля Рєпін (1844-1930). Видатний художник, автор багатьох творів на українську тематику. Зокрема: «Вечорниці», «Гопак», «Запорізький полковник» тощо. Найвідомішим твором Рєпіна є картина «Запорожці», одна з найвідоміших авторських версій якої зберігається у Харківському художньому музеї. Рєпін мав козацьке походження. Народився у місті Чугуєві.

Борис Грінченко (1863-1910). Автор першого великого словника української мови у 4-х томах, а також багатьох інших цінних творів з української мови, етнографії, історії, художніх творів. Один із засновників київської «Просвіти», один з борців за право викладання та вживання української мови. Народився на хуторі Вільховий Яр (тепер частина селища Прелесне Харківського району).

Дмитро Яворницький (1855-1940). Історик, археолог, етнограф, один із видатних дослідників історії українського козацтва. Його дослідження історії Запорізької Січі є фундаментальними та найбільш ґрунтовними з усіх подібних. Його праці мали велике значення для популяризації історії козацтва у народі. Народився в селі Сонцівка (нині село Борисівка у Харківському районі).

Володимир Татлін (1885-1953). Художник, дизайнер, архітектор, один з найвідоміших представників світового авангарду, родоначальник конструктивізму. Значну частину життя жив і творив в Україні, був професором Київського художнього інституту. Крім усього, Татлін захоплювався грою на бандурі. Народився у Харкові.

Гнат Хоткевич (1877-1938). Письменник, музикант. За життя був одним з найпопулярніших письменників України (у 1928-1932 рр. вийшли його твори у 8-ми томах). Найбільш відомим твором Хоткевича є «Камінна душа». Був музикантом-бандуристом, автором підручників з гри на бандурі, викладав гру на цьому інструменті. Заснував полтавську капелу бандуристів, яка першою з радянських колективів отримала контракт на гастролі Північною Америкою. У 1903 році заснував перший в Україні робітничий театр, у 1910 році заснував у селі Красноїлля гуцульський театр. У 1938 році заарештований та засуджений до розстрілу. Народився у Харкові.

Олесь Досвітній (1891-1934). Письменник, автор популярних оповідань. Найвідоміша збірка оповідань «Тюнгуй» за життя автора перевидавалась 4 рази. Один з організаторів Ялтинської та Одеської кіностудій. Був засуджений на 10 років таборів у 1933-у році, але у 1934-у році вирок був замінений на розстріл. Народився у Харкові.

Сергій Васильківський (1854-1917). Видатний український живописець-пейзажист, баталіст. Творчий спадок сягає майже 3000 робіт. Зображував українську природу, також залишив багато творів на козацьку тематику, включаючи портрети українських гетьманів. Народився у місті Ізюм.

Петро Панч (1891-1978). Один з найвідоміших письменників радянської України. Найвідоміший твір «На калиновім мості» відзначений Шевченківською премією. Народився у місті Валки.

Наталя Полонська-Василенко (1884-1973). Історик, автор майже 200 наукових праць з історії України, одна з провідних представниць державницької школи української історіографії. Померла в еміграції. Народилася у Харкові.

Майк Йогансен (1895-1937). Поет і прозаїк доби Розстріляного відродження. Один із засновників літературного об’єднання ВАПЛІТЕ. У 1937 році звинувачений в участі в «антирадянській націоналістичній організації», засуджений до розстрілу. Похований у Биківнянському лісі. Народився у Харкові.

Оксана Петрусенко (1900-1940). Видатна оперна співачка сопрано. Одна з найкращих виконавиць українських народних пісень. Була солісткою Київської опери. Найвідоміша її партія Наталка з опери Лисенка «Наталка Полтавка». Народилася у місті Балаклія.

Євгенія Мірошниченко (1931-2009). Видатна оперна співачка сопрано. Протягом 40 років була солісткою Київської опери. Коронні оперні партії: Лючія («Лючія ді Ламмермур» Доніцетті), Цариця ночі («Чарівна флейта» Моцарта), Лакме («Лакме» Деліба). Народилася в селі Радянське (зараз Графське Вовчанського району).

Генріх Семирадський (1843-1902). Відомий польський художник. Вчився у Харківському університеті. Малювати вчився у Харкові, у відомого майстра Дмитра Безперчого. Писав картини на теми Давньої історії, в тому числі Київської Русі. Автор збереженої досі театральної завіси «Парнас» Львівського оперного театру. Народився в Новобілгороді (нині смт Печеніги).

Микола Сядристий (1937). Майстер мікромініатюри. Створив унікальні роботи, такі як найменша в світі книга («Кобзар» Шевченка, має 12 сторінок, зшитих павутинкою), найменший у світі працюючий замок (в 50 тисяч разів менший за шпилькову голівку і має ключик) тощо. Історик, є автором усіх архівних текстів на Меморіалі пам’яті жертв голодоморів в Україні. Народився у селі Колісниківка Куп’янського району.

Леонід Булаховський (1888-1961). Мовознавець, професор. Автор близько 350 наукових праць з різних питань сучасної української мови, її історії. Під його керівництвом у 1945 році вийшло нове видання «Українського правопису». Народився у Харкові.

Юрій Шевельов (1908-2002). Мовознавець; історик української літератури, активний учасник діаспорного наукового та культурного життя української еміграції. Автор науково обґрунтованої періодизації хронології історії української мови, яку на сьогодні підтримує більшість українських мовознавців. Народився у Харкові.