Кожанка

Селище міського типу Кожанка розташоване у 18 км від Фастова на річці Кам’янка.

Середина XIV ст. вважається часом заснування селища, а вперше згадується Кожанка у 1390 р. Тоді київський князь Володимир Ольгердович грамотою затвердив право володіння Трилісами з Кожанкою за князем Юрієм Половцем-Рожиновським зі Сквири.

Вважається, що назва села походить від того, що тут колись було розвинене шкіряне (кожевне) ремесло.

У 1593 р. король Сигізмунд ІІІ передав Кожанку та інші навколишні населені пункти шляхтичу Червинському, а у 1626 р. – ротмістрові польського війська А. Строчі.

У 1629 р. у Кожанці було 43 двори, село належало старості Карбановському; у 1664 р. Кожанка переходить шляхтичу Заславському і має 56 дворів; у 1688 р. у Кожанці вже 106 дворів.

У 1768 р. в Україні розгорнулася Коліївщина – антипольське повстання. Визвольний рух захопив і Фастівщину. На цих землях діяли гайдамаки під проводом Микити Швачки. Кажуть, що тоді у Кожанці згоріла церква.

За переказами, у тому ж 1768 р. Максим Залізняк проходив через Кожанку і насипав місцевим мешканцям шапку чи то срібла, чи то золота на відбудову церкви.

Саме ця дерев’яна трьохкупольна церква є зараз окрасою села. Тільки ось не можемо второпати: Залізняк давав гроші на її відбудову у 1768 р., а роком побудови церкви вважається 1758. Незрозуміло.

У 1775 р. власником Кожанки став Ксаверій Браницький з польського магнатського роду, який володів, зокрема, на Київщині 217 помістями та 397 тисячами кріпаків.

Син Ксаверія Владислав доклав багатьох зусиль до розвитку Кожанки. У 1859 р. він побудував тут цукрозавод, на якому виробляли сироп на експорт.

У 1887 р. у Кожанці було збудовано однокласне училище для селянських дітей.

У 1900 р. на території Кожанки крім цукрозаводу розміщувалися: пошта, залізнична станція, лікарня, школа, водяний млин, вітряк, пересильна тюрма, шинок, скарбова крамниця, 5 приватних лавок, кузня, декілька десятків кустарних майстерень.

У 1923 р. Кожанська волость стала райцентром. Кожанський район налічував 18 сіл і входив до Білоцерківської округи. У 1929 р. район розформували і приєднали до Фастівського.

У 1920-ті рр. у Кожанці існував національний український рух. Наприклад, на початку 1920-х рр. активно діяло товариство «Просвіта». Його голова Миколаєнко був заарештований за зв`язки з повсталим отаманом Іваном Гайовим. Після закриття «Просвіти» тут діяло антирадянське молодіжне підпілля Української Шевченківської Юнацької Спілки. У 1922 р. у Фастівській трудовій школі була організована підпільна «Полуботківська громада», а за два роки до неї приєдналася «Спілка націоналістів» у Кожанці.

З липня 1941 р. до листопада 1943 р. Кожанка перебувала під німецько-фашистською окупацією. У з 1941 до 1944 тут діяла ОУН.

Зараз Кожанка – це смт у Фастівському районі з населенням 2,1 тис. осіб. Є тут однойменна залізнична станція. Але якщо ви захочете побачити єдину цікаву пам’ятку села – Покровську церкву, то попереджаємо: вона знаходиться у 5 км від станції. Хоча, чому ж це – «єдину пам’ятку»? А гарбузи?

Серпень 2012