• Кременець. Ботанічний сад. Бюст австрійця Віллібальда Бессера (1784-1842), ботаніка, директора ботанічного саду з 1809 р. Був дослідником флори Кременеччини, вивчав відомі види рослин, відкрив декілька нових. У 1811 р. видав каталог рослин ботанічномого саду.
    Кременець

    Кременецький ботанічний сад

    Ботанічний сад є справжньою перлиною міста, до того ж він є найстарішим в Україні. Знайти його легко: по вулиці Словацького йдете вгору повз музей поета, метрів через 200 буде центральний вхід до ботанічного саду зі скульптурою директора саду на початку ХІХ ст. Віллібальда Бессера поруч. Заснований ботанічний сад у 1806 році ірландцем Діонісієм МакКлером, який приїхав до міста за запрошенням засновника гімназії Тадеуша Чацького. З 1809 року директором саду був Віллібальд Бессер, що вивчав місцеву флору, описував місцеві рослини та видав каталог експонатів саду. У 1823 році колекція саду налічувала 23 тисячі видів рослин. Київський ботанічний сад імені Фоміна було створено на основі кременецького саду, який був переведений до Києва…

  • Кременець. В текст.
    Кременець

    Наші враження від подорожей до Кременця

    Нарешті знайшовся час написати про одне з наших улюблених міст. У загальній розповіді про наші враження від подорожей Тернопільщиною є згадки й про Кременець, але це місто заслуговує на більше. І тут стає шкода, що не маємо письменницького таланту: як не пиши про Кременець, – все одно вийде лише «жалкоє подобіє». Але ж спробуємо. Якщо когось цікавить історія міста, то дещо можна прочитати тут. А стосовно того, на що подивитися… Місто буквально напхане пам’ятками архітектури, які починають тішити око відразу ж, при в’їзді до міста. Коли потрапляєш до міста з боку Тернополя (зручніше за все – автобуси з обласного центру до Кременця йдуть щопівгодини), то відразу ж в очі впадає…

  • Збараж

    Історія Збаража

    Збараж – місто районного значення, центр Збаразького району. Розташований на Подільській височині, на обох берегах р. Гнізди (притоки Серету), за 17 км від Тернополя. Перша писемна згадка про Збараж з’являється у 1211 р. у Галицько-Волинському літописі, частині найдавнішого українського літописного зведення – Іпатіївського літопису. Щодо походження назви міста, то серед науковців єдиної думки немає. Одна з версії стверджує, що слово «збараж» походить від слова «збір». Тут руські князі збирали своїх воїнів, ідучи на рать. У ХІ ст. зароджується Галицько-Волинське князівство, у складі якого Збараж відігравав помітну роль, про що стверджують писемні джерела. Починаючи з XIV ст. місто разом зі значною територією України перебувало під владою Польщі. У цей час воно…

  • Кременець. Костел Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (костел єзуїтів), 1731-1753, арх. Павло Гіжицький. Зараз – Преображенська церква УАПЦ.
    Ми на Тернопіллі 2006

    Ми на Тернопіллі 2006

    Вторая поездка в Тернопольскую область (Кременец, Бережаны, Бучач, Чорткив) – июнь, 2006 Хотя год назад мы уже посетили Тернопольскую область, но там осталось столько разных интересных мест, что стоит туда поехать еще раз (и еще раз, и еще раз, и еще много-много раз). На этот раз решили немного изменить маршрут, пожертвовать Збаражем и Теребовлей (и, как оказалось, опять Тернополем), зато были запланированы Чорткив и Бучач. Ну и увидеть любимые Кременец и Бережаны – это особая радость. Кременец. Что изменилось за год? В нашем любимом костеле иезуитов стали заметны следы ремонта. Во всяком случае, так очаровавшая в прошлый раз раздолбанная лестница оказалось уже не раздолбанной. Кроме этого, нам удалось обнаружить наличие…

  • Теребовля

    Готелі Теребовлі

    «Медобори», санаторій. Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, с. Конопківка. Тел.: (03551) 2-22-67; 5-18-90; 5-33-39. Розташований на території заповідника «Подільські Товтри», у місцевості, багатій різними мінеральними джерелами Лікування захворювань практично всіх систем організму. У санаторії функціонують сучасні фізіотерапевтичні кабінети, кабінети лазерної- та магнітотерапії, рефлексо- і психотерапії, мануальної терапії, кабінети гінекологічних і кишкових орошень, зали ЛФК. «Гранд», мотель. Тернопільська обл., Теребовлянський р-н, смт Дружба, вул. Л. Українки, 2а. Тел.: (03551)6-15-72, (050)707-47-58. Мотель на трасі Київ-Івано-Франківськ. У мотелі 30 номерів зі зручними меблями та телевізорами з супутниковим телебаченням. У номерах люкс та напівлюкс працює кондиціонер. Додатково: бенкетний зал, кафе-бар, можливість Wi-Fi доступу до Інтернет, стоянка з охороною. Поруч – автосервіс, шиномонтаж, мийка. Фотогалерея Теребовлі…

  • Урмань. Церква Петра і Павла, 1688.
    Урмань

    Урмань

    В Урмань, малесеньке село у Бережанському районі, ми поїхали у дощову погоду на старенькому ПАЗику заради однієї дерев’яної церкви Петра і Павла. Церква була побудована у 1688 році на Івано-Франківщині, а сюди перенесена пізніше. Церква дуже мальовнича, хоча сфотографувати її важкувато: з одного боку її закриває новий мурований величезний храм, а поруч ще над фігурою Божої Матері надбудували «бєсєдку», яка ніяк не гармонує з церквою. Поруч є старовинний цвинтар і дзвіниця. На жаль, погода у день наших відвідин Урмані була дуже похмура, тому фото вийшли темнуватими. А насправді церква Петра і Павла дуже гарна. Громадським транспортом можна доїхати з Бережан автобусом «Зборів-Тернопіль», їхати десь півгодини. Квітень 2010

  • Микулинці. Троїцький костел, 1761-1779, арх. Август Мошинський.
    Микулинці

    Микулинці

    Ми тут промоніторили, що Інтернет пише про Микулинці, так жодна стаття не обходиться без згадки про місцеве пиво. Згадаємо і ми. Пиво дійсно класне. Але коли ми нарешті потрапила у Микулинці (квітень, 2010), і випала нагода нарешті випити “Микулинецького” безпосередньо “на місці подій”, то не склалося на жаль. Тому перейдемо відразу до історії. Микулинці вперше згадуються у 1096 р. у «Повчанні Володимира Мономаха». У XІV ст. Микулинці у складі Галицько-Волинського князівства підпали під владу Польщі. У наступному столітті на містечко почастішали напади татар, тому тут у 1550 р. був збудований мурований замок, залишки якого збереглися до наших часів. У 1595 р. Микулинці отримали статус міста з правом трьох щорічних ярмарків…

  • Бережани. Миколаївська церква, 1691.
    Бережани

    Подорож 2010 (+багато фото)

    Останнім часом подорожі Україною наводять сум. Помічаєш, що з кожним разом, з кожним черговим відвідуванням того чи іншого містечка провінція українська стає ще більш розваленою. От і Бережани останнього разу не втішили. Коли ми потрапили туди п’ять років тому, то місто дуже сподобалося своєю затишністю і якоюсь провінційною чарівністю. А ще була надія, що місто буде з часом ставати краще, адже потенціал є. Та куди там!!! Зараз Бережани справляють враження повного захолустя: ввечері хоч голий ходи – освітлення нема зовсім. Було воно у європейських містах ще у XVII столітті, але ж здається ми остаточно вже Азія. Що стосується доріг, то замість них якісь уламки асфальту, змішані з багнюкою. А пам’ятки…

  • Лісники. Чортів камінь в урочищі Монастирок.
    Лісники

    Лісники

    Лісники – це передмістя Бережан, яке офіційно є його частиною. Якщо ви перебуваєте у Бережанах, обов’язково відвідайте це чудове місце. Його з Бережан можна дістатися пішки, але, якщо вам лінь йти довго, то можна під’їхати рогатинським автобусом (ходять достатньо часто). Що ж такого цікавого є у Лісниках? А є там урочище, яке носить красномовну назву Монастирок. Перша згадка про монастир (і про самі Лісники) належить до 1320 року. Відомо, що у 1640 році монастир був спалений татарами. З XVII століття монастир належав василіанам. А останні служби відбулися тут у 1941 році. Дерев’яна церква XVII ст. була спалена у 1980 році. Зараз на її місці збудована нова невеличка капличка. А ще…

  • Рай. Ландшафтний парк, 2 пол. XVIII ст.
    Рай

    Рай

    Хочеш потрапити до Раю – їдь на Бережанщину. Саме так, скромно і зі смаком, називається невеличке село під Бережанами, що у Тернопільській області. Відома ця райська місцина з 1540 року, коли належала власникам Бережан магнатам Сенявським (разом із Бережанами Рай перейшов до цього роду у 1530 році). Тут у 2 пол. XVII ст. Адам Сенявський побудував заміський мисливський замок, який був оточенений оборонним муром з баштами на кутах. Останній нащадок роду Сенявських Адам-Микола у травні 1707 року приймав у Раївському палаці російського царя Петра І, який заїхав сюди проїздом до Жовкви, де була його ставка. У 1709 році палац був зруйнований. А у 1726 році помер останній чоловік з роду…