Цвинтарі Кременця (багато фото)

На схилах Кременецьких гір збереглися старовинні цвинтарі, за якими можна дослідити всю історію міста. Якщо будете у Кременці, обов’язково відвідайте кожний. А поки що можете подивитися на те, що побачили ми.

На цьому цвинтарі поховані козаки загону Максима Кривоноса, що загинули під час штурму кременецького замку у 1648 р. Цвинтар називають ще П’ятницьким через те, що до 1633 р. тут стояла церква Параскеви П’ятниці. У 90-х рр. ХХ ст. тут був встановлений пам’ятник загиблим козакам.

Знайти цвинтар дуже легко. До нього веде дорога, яку вам покаже будь-хто з місцевих мешканців

Історія єврейської громади Кременця сягає першої половини XV ст. На початку ХХ ст. єврейське населення міста становило 40 відсотків. Під час Другої світової війни, у 1942 р., всі євреї Кременця були знищені. Кременецькому єврейському цвинтарю вже півтисячі років.

Багато хто з відвідувачів Кременця не може знайти єврейський цвинтар, а насправді його дуже добре видно з багатьох точок міста, просто плити зливаються з ландшафтом і здаються просто камінням. Розташований цвинтар на горі, поруч з горою з козацькими могилами. Дістатися його можна двома шляхами: підніматися вгору або по вулиці Джерельній (починається приблизно навпроти краєзнавчого музею) або по вулиці Об’їздовій, що за каплицею Святої Анни (починається навпроти Богоявленського монастиря). По самому цвинтарю ходити важко, заважає рослинність у людський зріст та повалені плити.

На старовинному Монастирському цвинтарі поховано багато людей, які залишили значний слід в історії Кременця (наприклад, ботанік В. Бессер – директор ботанічного саду, Й. Сандерс – художник-графік тощо), також вояки армії УНР та Червоної армії.

Монастирський цвинтар розташований за Богоявленським монастирем. Більша частина цвинтаря – сучасні поховання, а трошки вище є біла церква, навколо якої і розташовані старовинні поховання, всі у хащах.

Католицький цвинтар, закладений у 1890 р. на схилах гори Воловиці.

Цвинтар розташований у лісі. З центру міста треба піднятися вгору в районі між поштамтом і мерією, перетнути вулицю Козубського, і по вулиці Олени Пчілки піднятися до цвинтаря. Але краще спитайте у місцевих.

Цвинтар заснований у 1791 р. На ньому є поховання поляків та українців. Біля входу є гробниця родини Янушевських, у якій похована мати видатного польського поета Юліуша Словацького.

Дорогою до Туницького цвинтаря можна оглянути багато цікавого. У районі костелу Станіслава піднімаєтесь по вулиці Уласа Самчука вгору, з неї повертаєте на вулицю Драгоманова, з неї – на Липову, яка, у свою чергу доведе вас до вулиці Старого Детюка, яка йде до самого цвинтаря. Заплутано? Тоді, знов же, питайтеся у місцевих. До речі, шлях до цвинтаря дуже цікавий, особливо ввечері: брукована дорога, над якою, наче дах, низько та густо схилилися дерева. Дуже романтично.

Військовий цвинтар (калантир) закладений у 1891 р. На цвинтарі є церква Пресвятої Трійці (раніше – Олександра Невського, потім – Іоанна Хрестителя), збудована у 1896-1897 рр. на кошти командира 42-го Якутського піхотного полку Митрофана Барщева.

Біля автостанції центральна в Кременці вулиця роздвоюється. Ви йдете по гілці, яка йде праворуч (це вулиця Ольжича). На вулиці Ольжича повертаєте праворуч на вулицю Відродження. На ній і знаходиться калантир.

Ось така невеличка віртуальна екскурсія по цвинтарям Кременця. На реальну екскурсію, якщо не боїтеся втоми, радимо витратити цілий день. Воно того варте.

Червень 2007

Галерея Кременця

Фотогалерея Кременецького ботанічного саду

Історія Кременця

Розповідь про наші подорожі до Кременця

Готелі Кременця

Ще до вашої уваги нотатки про Кременець у наших розповідях про подорожі на Тернопілля у 2005 та 2006 роках.