Дубно

Дубно – це районний центр у Рівненській області. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1100 роком. Припускається, що у xiv ст. у Дубні з’явився перший дерев’яний замок, а вже у xv ст. починається зведення мурованого. У 1498 р. місто отримує магдебурзьке право.

За час свого існування Дубно ставало місцем розгортання різних важливих подій, як реальних, так і літературних. Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького місто штурмувалося загонами Максима Кривоноса, і саме у Дубні відбуваються події повісті Гоголя «Тарас Бульба» (у наш час у Дубні проводиться рок-фестиваль з такою ж назвою). На поч. XVIII ст. місто опинилося у центрі подій Північної війни: у 1706 р. його зайняли шведи на чолі з Карлом ХІІ, а російський цар Петро І, який перебував тут у 1707 р., дивився міцності фортечних мурів дубенського замку. У період Першої та Другої світових воєн Дубно також знаходилося у вирі бойових дій. Більш докладно з історією міста можна познайомитися у відповідній рубриці нашого сайту.

Зараз у місті мешкає близько 38 тисяч жителів. Тут створено Державний історико-культурний заповідник, який охоплює багато пам’яток минулого. До них і перейдемо.

Звичайно ж, головною архітектурною принадою міста є фортеця. Започатковано її було ще у XIV ст., коли були зведені дерев’яні укріплення, а вже у 1492 р. за наказом князя Костянтина Івановича Острозького починається зведення кам’яного замку. На поч. XVII ст. замок перебудував Януш Острозький у стилі пізнього ренесансу. Пізніше замком володіли Заславські, Сангушки, Любомирські. В’їзна брама розташована у надбрамному корпусі XV ст., який зараз втратив свій первісний вигляд. Також на території замку розташовані палаци Острозьких (XVI ст.) та Любомирських (XVIII ст.).

На перший погляд, фортеця здається не дуже вражаючою, але це на перший погляд. Насправді дубенський замок – неприступна твердиня, яку не вдавалося взяти ані татарам, ані козакам. Особливо сильне враження складають два величезних бастіони – північний та південний. Тому радимо усім відвідувачам обов’язково спуститися на дно рову, щоб оцінити незвичайну міцність стін. А ось всередині замок не вражає. Надбрамний корпус більше схожий на якусь радянську коробку, бо далися взнаки численні перебудови, та й інші споруди не дуже цікаві. До того ж, подвір’я замку зовсім непривабливе. Там тривають якісь перебудови, скрізь купи дощок. Сподіваємось, що у результаті цих реконструкцій замок всередині стане цікавішим. Також радимо подивитися на замок з боку річки Іква і зробити гарні світлини з містка через цю річку.

Крім замку, до Державного історико-культурного заповідника входять ще декілька споруд: Луцька брама XVI ст., синагога XVI ст., Спасо-Преображенська церква XVII ст., Свято-Юріївська церква XVII ст., монастир кармеліток XVII ст., костел бернардинів і його келії XVII ст., костел Яна Непомука ХІХ ст., Свято-Іллінський собор поч. ХХ ст. Подивитися на них і, звичайно ж, на замок ви можете у нашій галереї нижче.

Травень 2009
Історія Дубна