Самбір
![Самбір. Вулиця Хмельницького.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/2723-3.webp)
Після знайомства із Самбором до списку улюблених міст додалося ще одне. Не те, щоб Самбір був таким вже продвинутим містом. Навпаки, вирізняється він з усіх біль-менш значних міст Львівщини якоюсь такою провінційністю. Але є у Самборі якась неповторна атмосфера, яка робить місто несхожим на інші. А що стосується архітектурних та історичних пам’яток, то у цьому сенсі Самбір дасть сто очок наперед багатьом іншим містам.
По-перше, тут є органний зал. Непогано для тридцятишеститисячного містечка. Органний зал, розміщений у колишньому бернардинському костьолі Святого Станіслава, – принада для туристів, які сумують у
![Самбір. Колишній будинок дирекції скарбу, 1905.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/2722-3.webp)
Трускавці. Кожної суботи (а концерти проходять виключно по суботах, початок об 11.00) їх привозять сюди автобусами, вони битком наповнюють зал і протягом 50 хвилин роблять вигляд, що щось розуміють у органній музиці. Але не всі. Дехто відверто поводить себе по-хамськи (тобто грається з мобілою – це головна ознака хамства останнім часом, можна сказати – «знамєніє врємєні»). Але все одно це варто побачити і почути. Музикантів двоє – власне органіст і скрипаль. Виконують вони найпопсовіші класичні твори (типа «Адажіо» Альбіноні або «Мелодію» Скорика). І якщо звуки органу для непідготовленої людини здаються інколи какофонією, то приємний ніжний голос скрипки нівелює це відчуття. Одним словом, концерт залишає дуже приємні враження.
![Самбір. Костел Іоанна Хрестителя, 1530-70-ті рр. XVI ст. У 1637 р. сильно постраждав від пожежі, відновлений у 1642 р. Також пожежа пошкодила костел у 1846 р. З XVII ст. тут працювала школа, для якої у 1715-1727 рр. була споруджена нова будівля (зараз тут музей «Бойківщина»). Також при костелі функціонував шпиталь, а навколо костелу був цвинтар. Нещодавно біля костелу споруджений пам’ятник Папі Іоанну Павлу ІІ.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/2696-3.webp)
До речі, є у Самборі ще один орган, розташований у діючому костелі Івана Хрестителя. Ось так ненав’язливо і плавно переходимо до пам’яток архітектури. Отже, костел Іоанна Хрестителя. Це визначна пам’ятка архітектури всеукраїнського значення. В Україні багато храмів, і багато стародавніх, але ж більшість з них – пізніші перебудови. А цей храм – дійсно був побудований у xvi ст. (початком будівництва вважається дата, зазначена над входом у храм, – 1530). Звичайно, були пізніші переробки костелу, але вони суттєво не вплинули на його зовнішній вигляд. Інтер’єр храму дуже пишний.
До XVII ст. відноситься побудова самбірської ратуші, яка є окрасою площі Ринок. Крім ратуші, на площі збереглися старовинні кам’яниці. Повно їх (кам’яниць) і на інших вулицях Самбора. Особливо приємними та затишними є вулиці Мазепи, Хмельницького, Вузька (справді вузька). Обов’язково пройдіться вулицею Стебельського, яка прикрашена декількома невеличкими, але дуже цікавими будиночками початку ХХ ст. Три з них винесемо навіть у маленьку окрему галерейку:
Є у Самборі ще одна туристична принада, на яку їздять подивитися все ті ж всіядні “хворі” з Трускавця. Це греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у 1737 р. Приваблює туристів вона мощами всім нам відомого і улюбленого святого Валентина, які лежать у маленькій скляній труні у правому престолі Серця Ісуса. Але віруючих людей церква приваблює передусім
![Самбір. Греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1737. Тут зберігається чудотворна ікона Самбірської Божої Матері, а також мощі Св. Валентина.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/2709-3.webp)
чудотворною іконою Самбірської Божої Матері. Кажуть, що ікона зцілює від різних хвороб. Про це свідчать маленькі металеві серця, руки, ноги та інші частини тіла, які підвішені під іконою. Є ще одна реліквія у храмі – це цвях з Хреста Господнього.
Крім старовинних, є у Самборі й новітні храми. Судячи з їх розмірів, самбірці страждають на гігантоманію (це, до речі, характерно для всієї Західної України). Ну, наприклад, греко-католицька церква біля вокзалу. Споруда неймовірних розмірів. Мабуть, усі мешканці Самбора в ній помістяться. Або теж нова православна церква Святителя Павла Конюшкевича, теж чималенька.
Є у Самборі й університет. Звичайно, це не самостійний навчальний заклад, а тільки філія Дрогобицької «педухи», але ж гордий напис «УНІВЕРСИТЕТ» видно здаля. Перед входом стоїть традиційний для цих місць пам’ятник Іванові Франку, життя якого пов’язане з Самбором.
Ще слід відзначити, що у Самборі, як у будь-якому галицькому містечку, колись була велика єврейська громада. І якщо у Старому Самборі кіркут (єврейський цвинтар) зберігся добре, то самбірський можна впізнати тільки за пам’ятним
![Самбір. Вулиця Мазепи.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/09/2725-3.webp)
знаком та поодинокими могильними плитами, розкиданими на великій території, що поросла бур’яном. Хоча коли ми побачили цей пустир, то відразу спало на думку, що саме тут колись був єврейський цвинтар – дуже вже місцевість характерна.
Декілька днів перебування у Самборі дали змогу ще раз полинути у глибини нашої історії, познайомитися з ще одним яскравим і неповторним куточком України, маленькою батьківщиною великих людей.
П.С. До Самбора дуже легко доїхати – зі Львова, Дрогобича їде дужа багато автобусів і маршруток.
Липень-серпень 2008
Історія Самбора
Галерея Самбора
Готелі Самбора
![Бубнище. Скелі Довбуша.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2008/08/2677-3-75x75.webp)
![Самбір. Міська ратуша, XVII ст.](https://ukrmandry.com.ua/wp-content/uploads/2009/10/3393-3-75x75.webp)