• Лисовичі. Меморіальний дуб Франца-Йосифа, XVIII ст.
    Стрий

    Поховання вояків УСС під Стриєм

    Село Лисовичі розташоване недалеко від Стрия. Тут збереглося поховання вояків Першого куреню Легіону Українських Січових Стрільців, які загинули протягом 30 травня-2 червня 1915 року в бою із російськими військами. Тут встановлені традиційні для стрілецьких могил березові хрести. Посеред цвинтаря стоїть дуб, під яким, за легендою, зупинявся імператор Франц-Йосиф, а по обидва боки від дубу посаджені дві липи (як символ того, що імператора супроводжували два міністри). Більш докладно про поховання вояків УСС тут.

  • Самбір. Вулиця Хмельницького.
    Самбір

    Самбір

    Після знайомства із Самбором до списку улюблених міст додалося ще одне. Не те, щоб Самбір був таким вже продвинутим містом. Навпаки, вирізняється він з усіх біль-менш значних міст Львівщини якоюсь такою провінційністю. Але є у Самборі якась неповторна атмосфера, яка робить місто несхожим на інші. А що стосується архітектурних та історичних пам’яток, то у цьому сенсі Самбір дасть сто очок наперед багатьом іншим містам. По-перше, тут є органний зал. Непогано для тридцятишеститисячного містечка. Органний зал, розміщений у колишньому бернардинському костьолі Святого Станіслава, – принада для туристів, які сумують у Трускавці. Кожної суботи (а концерти проходять виключно по суботах, початок об 11.00) їх привозять сюди автобусами, вони битком наповнюють зал і…

  • Самбір. Міська ратуша, XVII ст.
    Самбір

    Історія Самбора

    Самбір – одне з найстаріших міст Східної Галичини, розташований на лівому березі Дністра. Перша письмова згадка про Самбір відноситься до 1241 року, коли орди хана Батия вдруге напали на давньоруські землі. Укріплене городище Самбора було повністю зруйноване. Тепер на цьому місці знаходиться Старий Самбір. На північний схід від Самбора стояв укріплений замок, який згадується у джерелах як Погонич. Це було давньоруське поселення, яке після утворення Перемишльського князівства увійшло до його складу, а у 1349 році – до Галицько-Волинського. За польського короля Ягайла і його дружини Ядвіги у лютому 1387 р. все Галицьке князівство перейшло під польську займанщину під назвою «Червоної Русі». Восени 1390 року король Владислав Ягайло подарував усі доходи…

  • Самбір

    Готелі Самбора

    «Імперіал», готель. Львівська обл., Самбір, пл. Ринок, 4. Тел.: (03236) 20-465, 20-561, 20-566, 20-581. Готель в самому центрі міста на пл. Ринок. Номери з усіма вигодами, ТБ, холодильником. Додатково: кафе, бар. «Рандеву», мотель. Львівська обл., Самбір, вул. Купилева, 4. Тел.: (03236) 60-355, (098) 251-04-99. «Мотель». Львівська обл., Самбір, вул. Сонячна, 6. Тел.: (096) 784-28-20. 11 двомісних кімнат з усіма вигодами. Історія Самбора Галерея Самбора

  • Старий Самбір. Вокзал, поч. ХХ ст.
    Старий Самбір

    Старий Самбір

    Старий Самбір – це не просто місто, а місто-вулиця. Саме так. Ще можна сказати місто-ковбаса. Тягнеться він вздовж траси Самбір-Турка і майже нічим не приваблює пасажирів автомобілів та автобусів, які мчаться через Старий Самбір, не пригальмовуючи, у більш значні та важливі міста, і навіть не поглянуть у бокове вікно, щоб роздивитися ту невелику кількість цікавого, що є у місті. Цього дійсно небагато. І якщо б ми не побачила вже на виїзді з міста дуже цікавий єврейський цвинтар, то мабуть би так би і поїхали далі. Але довелося кричати водієві «остановите самолет – я слезу!!!», хоча часу було обмаль. Але хіба ж можна проїхати із байдужістю повз історичну пам’ятку? З цієї…

  • Старий Самбір. Вулиця Лева Галицького.
    Старий Самбір

    Історія Старого Самбора

    Перша письмова згадка про Старий Самбір належить до 1241 р., коли орди хана Батия вдруге напали на давньоруські землі. Укріплене городище міста було повністю зруйноване. У той час місто називалося просто Самбір. А на північний схід від нього стояв укріплений замок, який згадується у джерелах як Погонич. Восени 1390 р. король Владислав Ягайло подарував усі доходи від Самбірщини своєму приятелеві, краківському старості Спиткові з Мельштина. Крім того, віддав йому усі землі разом із Самбором, за винятком замку. Після видання фундаційної грамоти від 13 грудня 1390 р. Спитко з Мельштина вже як самбірський староста за магдебурзьким правом і за згодою короля приступив до будови Ринку у давньому Погоничі, який і став…

  • Скелівка. Костел Святого Мартіна із дзвіницею, XV-XVI ст.
    Скелівка

    Скелівка

    Скелівка – це село (бл. 1000 мешканців), яке лежить по дорозі з Самбора до Хирова. Власне, проїжджаючи повз Скелівку, можна роздивитися усі її пам’ятки з вікна, тому що вони всі якраз при дорозі стоять. Але краще все ж таки зупинитися. Найцікавішу споруду у селі не помітити важко: це костел Святого Мартіна із дзвіницею, яка одночасно і оборонна вежа. Збудоване це диво було дуже давно – на рубежі ХV-ХVІ століть. І костел, і дзвіниця мають дуже непоганий вигляд. Єдине, що псує враження, так це новий дах з металочерепиці. Робили б вже її хоча б правдоподібного, а не малинового, кольору. А стоси старої черепиці сиротливо лежать надворі. Мабуть, скоро місцеві мешканці розкрадуть…

  • Лаврів. Церква Святого Онуфрія, XIII-XVIII ст.
    Лаврів

    Лаврів

    Лаврів – це маленьке село, яке знаходиться у Старосамбірському районі недалеко від райцентру. Село розташоване трошки в стороні від головних доріг, тому автобуси туди їздять не так вже і часто. Хоча вони є. Зі Старого Самбора, Самбора, Дрогобича. Головне, знати розклад, щоб встигнути до відправлення. Відоме це село завдяки тому, що тут знаходиться Онуфріївський монастир, який належить до чину василіян. Протягом століть монастир був одним з визначних осередків духовного, культурного, освітнього життя Галичини. Тут існувала духовна семінарія, а також одна з найбільших у Західній Україні бібліотек, була сформована власна школа хорового співу. Монастир постійно приваблював відомих людей, які тут працювали, а також був відомим осередком популярних прощ і відпуст. Основною…

  • Лаврів. Церква Святого Онуфрія, XIII-XVIII ст.
    Лаврів

    Історія монастиря у Лаврові

    Церква св. Онуфрія, яку, очевидно, збудував галицький князь Лев Данилович (великий вшановувач цього святого), була одною з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. За гіпотезою, в храмі зберігалися мощі св. Онуфрія. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом та розміщенням куполу на точці “золотого перетину”. В різні часи поєднувала ознаки таких стилів: романського, готики, ренесансу, бароко, класицизму. Вівтарна частина у формі трилисту (триконху) та простір під куполом датуються археологами xiii ст. Планування та техніка зведення храму вказують на майстрів візантійської школи за участю українських. У ХІV-ХV ст. добудували бабинець, стіни якого згодом розписали фресками. В 1675-1705 рр. спорудили бічні крила, притвор, центральний купол, а також п’ять інших бань. Стилістично…