Iсторія Рогатина
Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 р., коли поселення входило до Галицько-Волинського князівства. У ХІІ-ХІІІ ст. Рогатином володіли українські бояри Рогатинські.
У 1340 р. Галичину захопив польський король Казимир III. У 1366 р. Рогатин згадується як фортеця. Як місто Рогатин вперше згадується у 1390 р. у буллі папи Боніфація ІХ Перемишлянському єпископу. В той час Рогатин входить до Галицького староства, має представників у Галицькому сеймі, згодом у сеймі в Судовій Вишні.
У 1415 р. Рогатин дістав магдебурзьке право. Починається його бурхливий розвиток. Включений до числа королівських володінь, Рогатин передавався орендарям. Так, у 1444 р. Рогатином управляє Міколай Параба з Любліна. У 1460 р. король Казимир IV Ягеллончик подарував Рогатин роду Парайтів з Ходеча.
У 1461 р. Казимир IV дарує Рогатину право на проведення щорічних ярмарків.
У 1490-1492 рр. у Галичині спалахнуло селянське повстання під проводом Мухи. У кінці XV ст. почались масові напади на Галичину і Поділля з боку Туреччини і Кримського ханства. Влітку 1490 р. біля міста королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а їх залишки на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.
У 1523 р. сандомирський воєвода Отто отримав у короля дозвіл проводити у Рогатині ярмарок кожної суботи від Великодня до Івана Хрестителя (24 червня). Після смерті Отто місто знову почало належати королю. Управляв ним староста Іван Боратинський.
У 1535 р. король Сигізмунд підтвердив привілеї Рогатина, що сприяє становленню міста як важливого ремісничого і торговельного центру Галичини. Місто одержало герб із зображенням в центрі рога оленя і латинської букви R.
У XVI ст. почалася міграція євреїв із Сілезії, Польщі та Угорщини на Галичину, і у Рогатині утворилося єврейська громада.
У 1567 р. у Рогатині був збудований дерев’яний замок. У 1572 р. місто має 115 власників будинків, 18 піднаймачів і 36 громадян, які мешкають поза мурами.
У 1589 р. брати Юрій та Іван Рогатинці домоглися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова дяків-учителів.
У 1615 р. під Рогатином відбулася битва між козаками та військом гетьмана Станіслава Жолкевского. У 1648–53 рр. місто постраждало під час повстання Богдана Хмельницького.
У 1670 р. старостою міста став Зиґмунд Кароль Пшаромський, який разом з маршалом сейму у Судовій Вишні Адамом Миколаєм Сенявським активно розвиває місто. У 1765 р. у Рогатині було 539 мешканців.
У 1772 р. після поділу Речі Посполитої Рогатин у складі Золочівського циркулу Австрійської імперії належить княгині Софії Любомирській. У 1798 р. Рогатин перевели у Бережанський циркул. У 1810 р. у Рогатині мешкає 1282 євреї, а у 1857 році у Рогатині мешкає 5101 осіб, з них бл. 3000 євреїв.
У 1849 р. Рогатин стає центром Рогатинського повітового староства Галицького намісництва.
У 1852 р. через Рогатин було проведено залізничну колію з Ходорова до Підвисокого і з Галича через Більшівці до Тернополя. У 1878 р. у Рогатині було збудовано бетонні водозбірники і проведено водопровід. У 1882 р. коштом місцевого бюджету була збудована міська нормальна школа.
У 1904 р. в околицях Рогатина під час військових маневрів військові лікарі звернули увагу на якість черченських вод, але громадська рада не погодилась на їх промислову експлуатацію.
У 1910 р. у місті було 7664 мешканців, з яких 3254 складали євреї.
Під час Першої світові війни багато євреїв Рогатина евакуювалося до Австрії, Богемії, Моравії, де вони жили в евакуаційних таборах. У серпні 1914 р. російські війська підпалили єврейський квартал та арештували і депортували до Росії 570 євреїв. У червні 1915 р. місто відбили австрійці.
У 1917-1918 рр. проголошена Західноукраїнська Народна Республіка, і євреї почали повертатися до Рогатина і відбудовувати свої будинки. За ЗУНР рогатинські євреї притримувалися нейтралітету. Українська влада співпрацювала з єврейською міліцією і з «Єврейським національним комітетом для захисту від воєнних лихоліть».
У червні 1919 р. до Рогатина увійшли польські війська, і він опинився у складі Польщі. У 1921 р. у місті залишилося тільки 5 736 мешканців.
У 1909-39 рр. у Рогатині діяла українська приватна гімназія «Рідної Школи», а у 1931-39 рр. була мала семінарія. У 1923-24 рр. у Рогатині виходив двомісячник «Рогатинець».
У вересні 1939 р. Рогатин був зайнятий військами Радянського Союзу за пактом Молотова-Ріббентропа.
