• Башта Устима Кармелюка. За легендою Кармелюка кохало дуже багато жінок, які принесли йому стільки клунь, що, зв’язавши їх він зміг утекти з 70-метрової висоти (висота башти – 30 м + висота каньйону – 40 м).
    Кам'янець-Подільський

    Ще фото Кам`янця (2008)

    2008 Крім цього, пропонуємо до вашої уваги ще більше фото Кам’янця з коментарями: Південна частина каньону навколо Старого міста Північна частина каньону навколо Старого міста Вірменські квартали Вулиця Довга Вулиця П’ятницька, Польський ринок Вулиці Татарська, Зарванська, Троїцька площа Петропавлівський собор Нічне місто. Ще можете прочитати невеличку розповідь про те, як ми вперше їздили до Кам’янця, а також ексклюзивний матеріал про рівень культури українців.

  • Ізяслав

    Історія Ізяслава

    Ізяслав – районний центр Хмельницької області, місто на річці Горинь, притоці Прип’яті. У різні часи документи фіксують дещо відмінні його назви: Ізяславль (XIII ст.), Заслав, Заславль, Ізяслав (XIV-XX ст.). У XII – 1-й пол. XIII ст. Ізяслав входив до складу Галицько-Волинського князівства. У XIV ст. місто стало власністю князів Острозьких, право яких на місто підтверджено грамотою польського короля Владислава Ягайла і литовського князя Вітовта. У 1448 р., після смерті князя Острозького, великі маєтки були поділені між його синами. Молодший Юрій отримав Заславль і поклав початок роду князів Заславських. У 1466 р. на крутому березі Горині він будує величний замок. У народі це місце має назву Рогнеда. Саме звідси виріс сучасний…

  • Ізяслав. Палац Сангушків, 2 пол. XVIII ст., арх. Паоло Фонтана.
    Ізяслав

    Галерея Ізяслава (сонячна осінь 2009)

    Маєток князів Сангушків (XVIII ст., арх. Паоло Фонтана), побудована на місці замку XV ст. До комплексу входять дворик з аркадою, палац та костел. Від палацу залишилися самі руїни, ніяких робіт з реставрації чи консервації пам’ятки не ведеться. Вхід (і доступ до будівельних матеріалів) вільний. У місті зберігся костел Іоанна Хрестителя (1599, арх. Якуб Мадлайн). Стан не менш жалюгідний, ніж у попередніх пам’яток: даху нема, у стінах тріщини, всередині купа сміття. Ще одна ізяславська руїна – залишки замкової скарбниці (1539). Є у Ізяславі ще декілька цікавих речей. Наприклад, монастир бернардинців (поч. XVII ст., арх. Якуб Мадлайн). Він непогано зберігся, але, на жаль, побачити його можуть не усі – там розташована колонія,…

  • Хмельницький

    Історія Хмельницького

    Хмельницький (до 1954 р. Проскуірів) – адміністративний центр Хмельницької області і Хмельницького району. Місто розташоване у центральному Поділлі, на берегах Південного Бугу, за 376 км від Києва. Залізничний вузол. Відоме з 1431 р. Місто обласного значення з 1941 р. Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам’яток. Зокрема, на схід від мікрорайону Лезневе поселення з матеріалами доби бронзи II тис. до н. е. та скіфського часу VII-III ст. до. н. е., у мікрорайоні Озерна багатошарове поселення з матеріалами раннього залізного віку І тис. до н. е., у мікрорайоні Дубове поселення скіфського часу VII-III ст. до. н. е., у мікрорайонах…

  • Старокостянтинів

    Історія Старокостянтинова

    Старокостянтинів – місто обласного значення у Хмельницькій області. Розташоване на річках Случ та Ікопоть, за 48 км від Хмельницького. Старокостянтинів заснований у 1525 р. як село Колищенці. Поселення вперше згадано в указі польського короля кременецькому старості від 5 березня 1505 р., щоб той «допустив Івана Лабунського у володіння селами Грибенинка, Сахнівці і Колищенці». 5 січня 1561 р. нащадки Лабунського продали Колищенці князю Костянтину-Василю Острозькому. За три місяці Острозький отримав від польського короля привілеї на заснування міста, магдебурзьке право для міста та право на ярмарки. У місті оселилися перші євреї. Спочатку називався Костянтинів, а після заснування міста Новокостянтинова (нині село Летичівського району Хмельницької області) у 1632 р. був перейменований на Старокостянтинів.…