• Качанівка. Маєток XVII-XX ст.
    Качанівка

    Качанівка

    Такого населеного пункту, як Качанівка, не існує. Не лякайтеся, просто Качанівка – це назва національного історико-культурного заповідника у Ічнянському районі Чернігівської області. А найближчим (5 км) населеним пунктом до Качанівки є село Парафіївка (там же і найближча автостанція, до якої можна доїхати автобусом Київ–Тростянець). Качанівка є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. Назва «Качанівка» пішла від прізвища півчого царського двору Федора Каченовського, який володів маєтком з XVIII ст. Майорський став у садибі названий на честь брата Федора Каченовського, секунд-майора Михайла Каченовського. У 1770 р. Катерина ІІ викупила маєток і подарувала його російському полководцю, фельдмаршалу, президенту Малоросійської колегії графу П.О. Рум’янцеву-Задунайському (1725-1796). За проектом архітектора Карла Бланка український зодчий…

  • Сокиринці. Палац, 1829, арх. Павло Дубровський; статуя Гери.
    Сокиринці

    Сокиринці

    Сокиринці – це село у Срібнянському районі Чернігівської області. Згадуються вони вперше ще у 1092 р. Але відомими вони стали, коли у 1717 р. їх власником став козацький полковник Гнат Галаган. Отримав він цей подарунок від Петра І як подяку за зраду українського народу. Саме так. У 1708 р. під час Північної війни Гнат Галаган відмовився переходити на бік Івана Мазепи. Але не це прикро (ми тоді не жили – всього не знаємо). А прикро те, що потім запорізький козак Гнат Галаган взяв активну участь у жорстокій розправі над запорожцями. 14 травня 1709 р. Галаган допоміг царським військам полковника П. Яковлєва зруйнувати Стару Січ, яка була тоді майже беззбройна –…

  • Тростянецький дендропарк. Великий став.
    Тростянець

    Тростянець

    Дендрологічний парк «Тростянець» є пам’яткою садово-паркового мистецтва середини ХІХ ст. був створений завдяки зусиллям Івана Михайловича Скоропадського, нащадка знаменитого гетьманського роду України, діда останнього гетьмана України Павла Скоропадського. Парк розташований у селищі Тростянець Ічнянського району Чернігівської області. Площа парку – 204,7 га. У 1834 р. на берегах ставків на площі бл. 20 га були зроблені перші посадки дерев різних порід. Перши рослини приживалися погано, тому Скоропадський вирішив створити власний розсадник на території парку. У середині ХІХ ст. в насадження почали вводити екзотичні види. З 1858 р. територія Тростянецького парку перетворюється з рівнини на рельєфний ландшафт. Спочатку роботи здійснювались на 5 га, а згодом площу було розширено до 30 га з…

  • Лемеші. Трьохсвятительська церква, 1755.
    Лемеші

    Лемеші

    Лемеші відомі передусім (а точніше, виключно) через те, що є батьківщиною уславленого роду Розумовських. Саме тут 28 березня 1709 року в родині реєстрового козака Григорія Розума та Наталії Розумихи народився майбутній граф, генерал-фельдмаршал, чоловік цариці Єлизавети Олексій Розумовський. Тоді Лемеші належали до Козелецької сотні Київського полку. Тут же 18 березня 1728 року народився й молодший брат Олекси – Кирило, якому довелося стати останнім гетьманом України. Історія роду Розумовських відома, і немає сенсу її в сотий раз переказувати. Наприклад, тут є цікава і ненудна стаття про Олексу Розумовського. Зупинимося на скромному архітектурному шедеврі, який залишився для нас з тих часів як ще один пам’ятник знаменитій родині. Обабіч траси Київ–Чернігів, неподалік Козельця,…

  • Седнів. Георгіївська церква, 1 пол. XVIII ст.
    Седнів

    Седнів

    Чернігівська область дуже щедра на різноманітні пам’ятки, надзвичайно цінні і надзвичайно цікаві. От і Седнів – одне з селищ, яке треба обов’язково відвідати, якщо ви вже потрапили на Чернігівщину. Знаходиться Седнів недалеко від обласного центру, їхати треба від автостанції Чернігова десь близько години. Седнів колись звався Сновськ. Це від річки Снов (російською звучить особливо романтично і містично – река Снов). Вперше згадується у 1068 р. у «Повісті минулих літ»: «половцем воюющим около Чернигова, Святослав… изъиде на нь ко Сновеску…одоле и тако бьеми, друзіи потопоша въ Снови». У ХІІ-ХІІІ ст. Сновськ входив до складу Чернігівського князівства. У 1149 р. у літописі згадується сновська тисяча удільного сновського князя Ізяслава Давидовича. У 1234…

  • Чорнотичі. Церква Дмитра Ростовського, 1910.
    Чорнотичі

    Чорнотичі

    Якщо їхати з Чернігова до Новгорода-Сіверського (чи навпаки), десь на середині шляху привертає увагу симпатична дерев’яна церква з високою стрункою дзвіницею. Це храм Димитрія Ростовського у селі Чорнотичі. Чорнотичі – село Сосницького району Чернігівської області. Вперше згадується у 1666 році. Про походження назви села є дві версії: від місцевої річки Чорнотеч та від тутешніх родючих чорноземів. Відомо, що у 1709 році село належало Дорошенкам. Тоді у Чорнотичах було дві церкви: Спаська із братством козаків та Успенська. Пізніше – Дмитрівська та Покровська. У 1866 році в Чорнотичах налічувалось 284 двори і 2031 житель, була поштова станція. Сучасна церква Дмитра Ростовського була зведена у 1910 році паном Домонтовичем і названа так на…

  • Чернігівський вал
    Чернігів

    Осіння галерея Чернігова 2012

    Чернігівська осінь – надзвичайно красива: місто є дуже зеленим, і, відповідно, восени стає дуже яскравим. І це жовто-червоне море осіннього листя у поєднанні з древньою архітектурою робить Чернігів неймовірно чарівним. Були ми у Чернігові 6 жовтня 2012 року. Трошки шкода, що довелося поїхати саме у цей день – багато дерев стояли ще зеленими. От якщо б ще тиждень, от тоді було б саме те. Як завжди, маршрутка привезла нас з Києва до Чернігівського валу, де ми і провели пару годин, прогулюючись парком, милуючись церквами і фотографуючись з гарматами. У парку в той день було багато весіль. У різних куточках посеред білого дня пили шампанське з пластикових стаканчиків групки наряджених весільних…

  • Остер. Річка Остер.
    Остер

    Остер

    Вирішили ми одного разу подивитись на літописне місто Остер, що на Чернігівщині. З Києва до Остра ходять маршрутки з автостанції «Дарниця». Їхати півтори години. Відразу попереджаємо, коли приїдете до Остра, доїдьте до самої автостанції і там спитайте в касира, які автобуси сьогодні точно їдуть до Києва, тому що далеко не всі автобуси, що вказані в розкладі, насправді є. Якщо ж ви будете надіятися на розклад, то доведеться вам до Києва на таксі вертатись. Є ще момент: у касира чи не кожні 10 хвилин є 40-хвилинна перерва на обід. Так що все складно. Відразу після владнання цих транспортних формальностей сміливо рушайте до головної архітектурної пам’ятки міста – Юр’євої божниці. Ми приїхали…