Остер

Вирішили ми одного разу подивитись на літописне місто Остер, що на Чернігівщині. З Києва до Остра ходять маршрутки з автостанції «Дарниця». Їхати півтори години. Відразу попереджаємо, коли приїдете до Остра, доїдьте до самої автостанції і там спитайте в касира, які автобуси сьогодні точно їдуть до Києва, тому що далеко не всі автобуси, що вказані в розкладі, насправді є. Якщо ж ви будете надіятися на розклад, то доведеться вам до Києва на таксі вертатись. Є ще момент: у касира чи не кожні 10 хвилин є 40-хвилинна перерва на обід. Так що все складно.

Відразу після владнання цих транспортних формальностей сміливо рушайте до головної архітектурної пам’ятки міста – Юр’євої божниці. Ми приїхали в Остер саме заради неї. Храм знаходиться на в’їзді до міста з півдня. Зауважимо, що від автостанції ми йшли до божниці 15-20 хвилин.

На перший погляд, незрозуміло до якого типу споруд належить Юр’єва божниця. А все тому, що насправді це не ціла споруда, а тільки невелика частина Михайлівської церкви, побудованої ще в 1098 році. Протягом багатьох століть храм зазнавав численних руйнувань, і до XX століття збереглася тільки його задня вівтарна частина.

Зараз на тому місці, де зазвичай буває іконостас, встановлені великі двері, які нещодавно були трошки оновлені. Також були вставлені нові вікна. Все інше, на жаль, оновленим не виглядає. Всередині храму частково збереглися фрески кінця XI – початку XII століття, але, на жаль, ми їх не побачили, тому що храм зачинений (в Інтернеті ми бачили інформацію, що ключі від храму зберігаються у співробітників краєзнавчого музею). Тільки крізь малесенькі віконечка можна побачити інтер’єр, який в такому ракурсі не вражає зовсім.

Споруда виглядає досить міцною, хоча в Інтернеті можна знайти інформацію, що вона руйнується. Можливо, є загроза сповзання, адже церква стоїть на схилі пагорбу. Цей пагорб дуже мальовничий, до речі. Колись тут знаходилось ядро древнього Остра, який вперше згадується в літописі у 1098 році як Град на Вострі. Перед храмом є велика галявина в оточенні дерев, на ній є пам’ятний камінь до 900-ліття міста, інформаційний стенд з історичною довідкою, а також мармуровий надгробок дослідника храму археолога М. Константиновича.

Михайлівська церква є одним з найцінніших скарбів України, належить до небагатьох пам’яток доби Київської Русі, що залишилися в нашій країні. Це єдина збережена пам’ятка Переяславского князівства.

Але є в місті й інші пам’ятки. Якщо у вас є час, можете подивитись. От, наприклад, Воскресенська церква. До неї від автостанції йти 15-20 хвилин, тільки в інший бік. Дорога до церкви лежить через центр Остра, отже і місто побачите. Не будемо казати, що побачене вас занадто вразить, але все ж таки декілька старовинних будиночків там є. Також є гіпсовий Кобзар в пальті на території коледжу будівництва і дизайну (скульптуру, мабуть, виліпив якийсь трієчник з цього коледжу). Ще є молодіжний парк. Є «Сільпо».

А сама Воскресенська церква (1845) – це добре збережена велика споруда у стилі класицизм, діючий храм МП.

Неподалік автостанції є краєзнавчий музей, який був зачинений, коли ми приїхали. Розташований він у симпатичному старовинному особнячку початку XX століття. Поруч з музеєм зведена нова церква в давньоруському стилі.

А ще ми помилувалися дуже мальовничою річкою, яка називається так само цікаво, як і місто, – Остер. Її фото на початку статті.

Квітень 2018