Вважається, що середнянський замок був зведений тамплієрами у ХІІІ ст. Існує також версія, що те, що є у Середньому зараз, не замок тамплієрів, а більш пізня споруда XVI століття (лише у цей період замок згадується вперше у джерелах). А замок тамплієрів начебто був розташований неподалік сучасних руїн на пагорбі, де зараз є цвинтар. Руїни середнянського замку не схожі, власне, на замок через свої невеликі розміри (18,6 х 16,5 м). Насправді, це донжон. Так називається головна, найбільш укріплена вежа замку. Тобто це тільки частина фортеці. Донжони в Угорщині характерні для XIV-XV століть, що теж непрямо, але підтверджує не «тамплієрське» походження середнянського замку. Занепад замку розпочався не зараз, а ще з початку…

Хуст виник саме із замком. У 1090 році угорці почали будувати фортецю для захисту східних кордонів країни взагалі і соляних шляхів із Солотвина до Угорщини зокрема. Будувався замок протягом століття. Датою закінчення побудови вчені вважають 1191 рік (у замку був знайдений камінь з такою датою). Відомо, що у 1242 році замок був зруйнований ордами Батия. У 1303 році був утворений Мармароський комітат (це адміністративно-територіальна одиниця Угорщини), і Хуст став його центром, а комендант фортеці виконував також адміністративні та судові функції. Через стратегічне значення власниками замку завжди були самі угорські королі, які, тим не менш, здавали замок у оренду. У XVI ст. почалося поступове завоювання Угорщини Габсбургами. У 1660 році Хуст…

Як кажуть історики, на місці сучасного Чинадійова люди мешкали ще чотири тисячі років тому. З 1214 року місцевість відома під назвою Сент-Міклош (до речі, селище зберегло цю офіційну назву аж до 1944 року, але неофіційна – слов’янська – назва існувала весь цей час паралельно). У 1450 році бароном Перені у Сент-Міклоші зводиться замок, який добудовували графи Телегді. Взагалі замок зазнавав численних перебудов, набувши в остаточному варіанті рис романських оборонних споруд. У 1657 році замок був сильно пошкоджений князем Єжи Любомирським (точніше, його рейтарами), які мстилися за вторгнення трансильванського князя Дьйордя II Ракоці у Річ Посполиту у союзі зі шведами. Невдовзі замок був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє…

У 1441 р. король Владислав ІІІ подарував Яну з Сени землі так званого Олеського ключа, до якого входили Броди. З 1511 р. Броди перебували у власності родини Каменецьких. У 1580 р. власником Бродів став белзький воєвода Станіслав Жолкевський. У 1584 р. король Стефан Баторій спеціальним привілеєм дозволив Жолкевському збудувати біля Бродів нове місто. Тут будується невеликий замок, призначений для захисту від постійних татарських набігів. У тому ж 1584 р. Броди отримали Магдебурзьке право. Нове місто отримало назву «Любич» (від родинного гербу Жолкевських «Любичі»). Ця назва не прижилася, і у кінці ХVІ ст. Любич почали називати Бродами, а приміське село – Старими Бродами. У 1629 р. Жолкевський, який залишився без наслідників,…

Палац у Підгірцях був зведений у 1635-1640 рр. за проектом архітектора Антоніо дель Аква За палацом знаходиться старовинний сад із деревами химерних форм. Також у саду збереглося дві сторожові вежі.

Побудований Микулинецький замок був у середині XVI ст. через те, що місто у той час часто піддавалося нападам татар. Під час національно-визвольної війни 1648-1657 фортеця зазнала руйнувань. На початку XIX ст. замок втратив своє оборонне значення. Власник містечка і навколишніх земель барон Конопка перебудувавши відповідно давні житлові приміщення, створив у фортеці суконну фабрику. З кінця ХІХ ст. замок став занепадати, і поступово він руйнується і зараз.