• Коломия. Народний дім, 1892-1902, арх. Луціан Бекер, Діонізій Кричковський.
    Коломия

    Історія Коломиї

    Перша згадка про Коломию міститься у Галицько-Волинському літописі під 1241 р. Коломия починалася як фортеця, що охороняла Попрутську оборонну лінію. На думку археологів, фортеця існувала вже у сер. XII ст., коли кордони Галицької держави сягнули Нижнього Дунаю, і діяв важливий сухопутний торговельний шлях – Берладська дорога, що вела з Галича на Волощину й Дунай. Тоді на берегах Пруту стояли 4 фортеці – в Коломиї, Олешкові, Снятині і Чернівцях. Археологи дійшли висновку, що майже всі давньоруські міста перестали існувати в сер. XIII ст. під час монголо-татарської навали. І цілком можливо, що і коломийська фортеця могла бути спалена у 1259 р., коли монголо-татарський воєвода Бурундай зажадав від Данила Галицького зруйнувати всі укріплення.…

  • Івано-Франківськ

    Історія Івано-Франківська

    XV ст. – На місці сучасного Івано-Франківська існували українські села Пасічна і Княгинин. У 1437 р. виникло село Заболоття. Згодом цими селами заволоділи польські магнати Потоцькі. Середина XVII ст. – На території Заболоття Потоцькі збудували фортецю, щоб закріпитися у цій місцевості. Переселення перейменовано на місто Станіславів. Села Княгинин, Пасічна та Угорники злилися з ним стали його околицями. 1662 – Станіславів вперше згадується в історичних джерелах, де зазначається, що місто заснував польський магнат Анджей Потоцький «там, де було Заболоття», у межиріччі двох гірських річок – Бистриці-Надвірнянської і Бистриці-Солотвинської. 7 травня 1662 – Польський король Ян Казимир надав місту магдебурзьке право. 1666 – Станіславських вірменів прихилили до унії. Цьому сприяла діяльність їхніх…

  • Бережани

    Історія Бережан

    Вперше Бережани згадуються у 1375 р. як давньоруське поселення, яке привілеєм князя Опольчика було передано у власність бояринові Васькові Тептуховичу. У 1530 р. король Сигізмунд І передає Бережани у власність руському воєводі Миколі Сенявському. В тому ж році місто отримує магдебурзьке право, а з цим правом додалося й право на проведення ярмарків і торгів, що позитивно вплинуло на економічний розвиток міста. За часи володіння містом родиною Сенявських Бережани переживають справжнє архітектурне піднесення. Для оборони міста у 1534-1554 рр. Сенявський будує замок, який за красу і багатство ще у XVII ст. було названо Східним Вавелем. У спорудженні замку брали участь італійські та українські майстри. У дворі замку до цього дня збереглася…

  • Тернопіль

    Історія Тернополя

    Вперше Тернопіль згадується у 1540 р., коли польський король Сигізмунд І видав грамоту краківському каштеляну, великому коронному гетьману Янові Амору Тарнавському на місцевість у Теребовлянському повіті з умовою побудувати над річкою Серет фортецю. Спорудження замку проводилось у 1540-1448 рр. Навколо нього почали осідати люди. Укріпив і добудував замок син Яна Тарнавського Кшиштоф, а згодом – Томаш Замойський, який отримав місто як придане дружини – доньки князя Олександра Острозького. З боку міста замок був захищений глибоким ровом і земляним валом та укріплений частоколом. Із заходу його захищали води штучного ставу, створеного у 1548 р. По кутах стояли великі вежі. Для оброни замку утримували невеликий загін. Крім того, всі міщани повинні були…

  • Кременець

    Історія Кременця

    Перша письмова згадка – 1227 р. (пов’язана з битвою Данила Романовича з угорським королем). Узимку 1240-1241 рр. Кременець першим в Європі вистояв перед ордами Батия. Після загибелі у 1340 р. Галицько-Волинської держави Кременець переходив з рук в руки від Великого князівства Литовського до Польщі та Угорщини. У 1382 р. литовські князі встановили тут свою владу остаточно. На початку XV ст. у місті перебував зі своїм двором великий литовський князь Вітовт. У 1438 р. Кременець отримав магдебурзьке право. У І третині XV ст. місто стало центром Кременецького повіту. Наприкінці XV ст. місто на деякий час занепало. А у 1569 р. разом із землями, що перебували під владою Литви, Кременець увійшов до…

  • Бердичів. Монастир босих кармелітів, XVI-XVIII ст.
    Бердичів

    Історія Бердичева

    Бердичів – місто обласного значення, розташований на на березі річки Гнилоп’ять, притоки Тетерева. Деякі дослідник історії Бердичева вважають, що назва міста походить від давньослов’янського слова «берда» – гора, урвище, або ж від власного імені Бердич; інші – від слова «бердиш» – так називалася бойова сокира слов’ян. На гербі сучасного Бердичева зображено сокиру та жезл Меркурія, що символізує місто як давній центр торгівлі. Перша письмова згадка про Бердичів відноситься до 1545 р. Ця дата вказується у двох джерелах: у люстрації (переписі населених пунктів) Київського воєводства за 1545 р. як власність Василя Тишкевича та в описі Житомирського замку за цей самий рік. Територія, на якій розташований Бердичів, належала Київській Русі. На цю…

  • Кам'янець-Подільський. Ратуша, XIV-XIX ст. Тут були органи управління польської влади згідно наданого місту у 1432 р. магдебурзького права. На вежі встановлений дзвін, який відлив у XVII ст. львівський майcтер Полянський. Перед ратушею у 1818 і 1824 рр. було покарано Устима Кармелюка ударами батогом.
    Кам'янець-Подільський

    Розповідь про подорож до Кам`янця (2005)

    Кам’янець-Подільський відомий на всю Україну передусім своєю фортецею. Але скажу відразу, що особисто мене в Кам’янці більш вразили інші пам’ятки, яких там насправді дуже багато. І в той же час думаю, що якщо б не було там фортеці, то й все інше не здавалося б таким привабливим. Приїхали ми до Кам’янця зранку поїздом «Київ-Кам’янець-Подільський» і відразу ж, не марнуючи часу, поїхали до центра міста. Вийшовши з маршрутки на одній з людних вулиць вирішили ми спитати, де ж все-таки в місті центр. Ну просто звикли ми, що в усіх містах всі пам’ятки старовини містяться в центрі. І тут сталася несподіванка. Хтось з місцевих мешканців нам відповів, що ми зараз знаходимось в…

  • Житомир. Кафедральний собор Святої Софії, 1737-1751.
    Житомир

    Звіт про поїздку до Житомира 24.12.2006

    У Житомирі нам доводилося бувати два рази, але немає сумніву, що ми там будемо ще й не раз. Дійсно, чому б не поїхати до міста, коли воно так близько до Києва (від ст. м. «Житомирська» їхати годину на маршрутці, які йдуть щопівгодини, а вартує то щастя 20 грн.) Тому радимо всім киянам у вихідний день за умови гарної погоди поїхати і подивитися на таке гарне місто. Проїжджає маршрутка з Києва до центру міста і зупиняється біля Спасо-Преображенського собору (орієнтир для мілітаристів – танк на постаменті). Ми – пацифісти, тому докладніше зупинимось саме на соборі. Спасо-Преображенський собор (1874) – головна православна (МП) церква міста, величезна і помпезна, побудована у російському стилі.…

  • Чернівці

    Історія Чернівців

    2-га пол. ХІІ ст. – Галицькі князі збудували на лівому березі Прута фортецю Черн, біля якої виникло місто. Можливо назва походила від чорних дубових перекладених чорноземом стін фортеці. 1259 – Татарський воєвода Бурун дай зажадав від князя Данила Романовича зруйнувати фортеці Галицької Русі. Чернівецька фортеця перестала існувати. Місто поступово спустіло. 1359 – Місто стало частиною Молдавської держави, через яке проходив важливий торговельний шлях з Молдови до Польщі. У Чернівцях була митниця. 8 жовтня 1408 – У феодальній грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, якуі він видав львівським купцям, вперше згадується назва Чернівці. Місто в той час було розташоване на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. 1457 –…

  • Готель "Кремінь", місто Кременець, Тернопільська область
    Кременець

    Готелі Кременця

    «Віка», мотель. Тернопільська обл., Кременець, вул. Дубенська, 57. Тел.: (03546) 2-38-83, 2-48-19. Номери з усіма вигодами. Додатково: паркінг, СТО, автомийка, бар, сауна. «Кремінь», готельно-ресторанний комплекс. Тернопільська обл., Кременець, вул. Кременецької Дивізії, 32. Тел.: (095) 367-03-38, (03546) 3-92-41. У готелі 19 номерів з усіма вигодами. З них 8 номерів категорії люкс, 2 номери категорії двохкімнатні люкси, 2 – двохкімнатні суперлюкси. Додатково: паркінг, кабельне TV, конференц-зал, послуги ресторану, перукарні, на території є барбекю. «Калина» , готель. Тернопільська обл., Кременець, вул. Дубенська, 175 б. тел. (03546) 2-52-15, (098) 808-64-76. В готелі 4 двомісних напівлюкси, 14 двомісних стандартів, 2 одномісних номери, тримісний стандарт. У кожному номері: кондиціонер, супутникове телебачення, телефон, Wi-Fi. Додатково: ресторан, бар,…