Старий Мерчик – це селище у Валківському районі Харківської області, засноване у 1665 р. під час масового заселення Слобідської України. Одними з тих, хто заселяв ці землі, була родина Шидловських – козацький дворянський рід з польським корінням.

У 2 пол. XVIII ст. один з найбагатших землевласників України, дійсний статський радник Григорій Шидловський вирішив на місці старої «батьківської хати» у Старому Мерчику звести нове сучасне помешкання, яке коштувало йому 280 тис. рублів.

Маєток, збудований у 1776-1778 рр. у стилі раннього класицизму, був на той час одним з найрозкішніших у Російській імперії і найкращим на Слобожанщині. Сучасники називали його «Слобожанським Версалем».

Стосовно архітекторів палацу та парку є багато версій. Більшість дослідників вважають архітектором Петра Ярославського, учня Василя Баженова. Але у спогадах племінник Ярославського писав, що архітектором садиби Шидловського був Олександр Палицин. Дехто вважає Палицина автором лише парку і усіх споруд, крім палацу, а архітектором палацу – Баженова. Також існувала популярна версія, що авторство проекту палацу належить Бартоломео Растреллі.

Палац був збудований у стилі раннього класицизму з ознаками пізнього бароко. Для того часу це була модна, але елегантна споруда, схожа за стилем з палацом Людовика XVI, тодішнього французького монарха.

Особливою гордістю маєтку був парк, закладений ще на поч. XVIII ст., але кардинально перероблений після спорудження палацу. Складався він з дерев цінних порід, трьох ставків з лебедями, галявин, альтанок, містків, ротонд та інших об’єктів. А найбільш вражаючий вигляд мала тераса перед палацом.

Крім палацу, садиба складалася з інших чисельних споруд: тут були флігелі, штучний грот, господарчі споруди тощо. А окремою окрасою комплексу була церква Всіх Святих. За стилем храм дуже гармонував з палацом і був витриманий у такому ж бароково-класичному стилі.

«Харківські губернські відомості» у 1850 р. повідомляли про садибу у Старому Мерчику зокрема таке: «Вы встретите в разных местах сада утонченной архитектуры пышные беседки, павильоны, ротонды, шатры. Из обширного озера проведены в сад пруды с чистой водой, которые оживляют стаи лебедей. В этом саду особенно поражает всех величественный вид террасы, которую устроили на склоне горы. Вы видите внизу, в саженях сорока, почти круглую, устланную зеленым ковром широкую долину. В этой долине с извилистыми и усыпанными разноцветным песком дорожками высажены цветочные клумбы. Вся долина окружена лесом из гигантских тополей, елей и других деревьев. Хоть бы сколько раз вы приходили миловаться террасой и видом из нее на сад – удивление и наслаждение ваши будут расти больше и больше. Так все здесь прекрасно, утонченно и величественно».

Після Шидловського садибою володів граф Орлов-Денисов, а у 2 пол. ХІХ ст. – підприємець Євгеній Духовський. Протягом усього часу в садибі щось постійно перебудовувалося, додавалися нові споруди, сад переплановувався. Але все одно до 1917 р. садиба мала гарний стан, адже знаходилася у приватній власності.
З 1920 р. тут розміщувалася агрошкола, а після війни – зоотехнікум. У радянські часи власники взялися з радикальні перебудови, які велися без урахування архітектурної цінності споруди. Та все одно, тоді садиба була хоча б цілою. А зараз…

З 1997 р. палац стоїть порожнім. Один з найцікавіших та найкрасивіших колись маєтків України перебуває у катастрофічному стані. Судячи з усього, жодних робіт зі збереження пам’ятки проводитися тут вже не буде. Отже, цілком вірогідно, що найближчими роками палацу ми вже не побачимо, він просто впаде. Єдине, що цьому хоча б трошки запобігає, це те, що двері та вікна закладені цеглою аби уповільнити руйнацію стін. Всередині ще можна побачити якісь залишки колишньої розкоші, наприклад, ліпнину.

Дуже шкода, адже подібні маєтки, які більше характерні для Центральної та Західної України, на Слобожанщині зовсім занепали. І через недбалість Східна Україна так і залишається у свідомості туристів краєм, де нічого немає, крім димлячих труб і шахт. Є, але нікому не потрібне.

Тільки от старомерчанська церква блищить як нова копійка. Ну звичайно, це ж «духовність», «святе». А пам’ятки архітектури – то не святе. І так, до речі, скрізь в Україні – сотні величних церков, а поруч з ними нікому не потрібні руїни палаців, замків. Ось така духовність.

Від себе зазначимо, що у теперішньому стані маєток Шидловських, чесно кажучи, не справляє великого враження. Адже від колись розкішного саду, тераси нічого не залишилося, навіть не вгадується. Зараз це звичайний ліс. А палац з його витонченими некричущими класичними формами виглядає серед диких дерев і кущів якось зовсім убого. Тобто зараз старомерчанський палац – це пам’ятка архітектури «на любителя».

Якщо у вас є бажання побачити залишки маєтку Шидловських у Старому Мерчику, радимо вам скористатися послугами однієї з харківських турфірм, які пропонують одноденні автобусні екскурсії старовинними садибами Харківщини. Під час такої екскурсії ви зможете побувати також у Наталіївці та Шарівці.

Травень 2016

P.S. 16 квітня 2018 р. палац у Старому Мерчику згорів.