У 1441 р. король Владислав ІІІ подарував Яну з Сени землі так званого Олеського ключа, до якого входили Броди. З 1511 р. Броди перебували у власності родини Каменецьких. У 1580 р. власником Бродів став белзький воєвода Станіслав Жолкевський.

У 1584 р. король Стефан Баторій спеціальним привілеєм дозволив Жолкевському збудувати біля Бродів нове місто. Тут будується невеликий замок, призначений для захисту від постійних татарських набігів. У тому ж 1584 р. Броди отримали Магдебурзьке право.

Нове місто отримало назву «Любич» (від родинного гербу Жолкевських «Любичі»). Ця назва не прижилася, і у кінці ХVІ ст. Любич почали називати Бродами, а приміське село – Старими Бродами.

У 1629 р. Жолкевський, який залишився без наслідників, продав Броди разом із навколишніми селами великому коронному гетьманові Станіславові Конецпольському. Новий власник доклав зусиль, щоб підняти авторитет міста. Будівництво замку тривало до 1635 р. під керівництвом Андреа дель Аква за проектом військового інженера Гійома Левассера де Боплана.

Під час війни 1648 р. бродівський замок був міцною, добре захищеною ровами та бастіонами фортецею. Мабуть тому восени 1648 р. військо Богдана Хмельницького протягом восьми тижнів безуспішно тримало в облозі ці укріплення.

Укріплення замку складалися з п’яти бастіонів і п’яти куртин між ними, які мали муровані ескарпи і 75 казематів в середині земляних валів, викладених із зовнішнього боку тесаним каменем. За валом був глибокий рів, а далі – болото. До замку можна було потрапити лише з боку міста через підйомний міст крізь браму в одній із куртин.

У 1682 р. згідно заповіту Станіслава Конецпольського замок і місто перейшли до власності Якуба Собеського, сина короля Яна ІІІ Собеського. Ян ІІІ багато разів відвідував замок (до нього тут бували й інші королі: Владислав ІV Ваза – у 1646 р., Ян Казимир – у 1651 р.).

Для збільшення обороноздатності фортеці в пізніших часах було збудовано надбрамну вежу з годинником. На початок ХVІІІ ст. бродівська фортеця займала площу близько 800 кв. м.

У 1704 р. місто переходить до родини Потоцьких. За часів їхнього володіння замок перетворився на розкішну резиденцію, а на місці дерев’яного палацу в середині ХVІІІ ст. у замку був зведений кам’яний.

У 1772 р. Броди перейшли під владу Габсбургів. На початку ХІХ ст. польська шляхта, сподіваючись на допомогу Франції повернути втрачену державність, підтримала Наполеона і в 1807 р. проголосила створення герцогства Варшавського. У 1809 р. його війська зайняли Броди і закріпилися у фортеці. Ці події й визначили її подальшу долю. Після поразки Франції і розпаду герцогства Варшавського австрійський уряд вирішив ліквідувати оборонні укріплення. У 1812 р. було висаджено в повітря в’їзну браму з вежею, частину бастіонів було розібрано, а рови засипано землею.

Броди. Замок, 1630-1635.

У 1833 р. Броди купив Ян Казимир Молодецький, який раніше одружився із Доротою Потоцькою. У 1939 р. його онука була останньою власницею палацу.

Забігаючи наперед, скажемо, що до наших днів від замку зберігся палац, чотири куртини з казематами і три бокових бастіони. Зазначимо, що каземати бродівського замку кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст. не мають аналогів на території України. А от стан, у якому знаходяться залишки замку, аналогів, нажаль, має багато. Все поруйновано, облуплено й засмічено. Не зважаючи на унікальність, привабливим туристичним об’єктом замок не є. А міг би, якщо б знаходився у якійсь нормальній країні.