Хуст виник саме із замком. У 1090 році угорці почали будувати фортецю для захисту східних кордонів країни взагалі і соляних шляхів із Солотвина до Угорщини зокрема.
Будувався замок протягом століття. Датою закінчення побудови вчені вважають 1191 рік (у замку був знайдений камінь з такою датою). Відомо, що у 1242 році замок був зруйнований ордами Батия.

У 1303 році був утворений Мармароський комітат (це адміністративно-територіальна одиниця Угорщини), і Хуст став його центром, а комендант фортеці виконував також адміністративні та судові функції. Через стратегічне значення власниками замку завжди були самі угорські королі, які, тим не менш, здавали замок у оренду.

У XVI ст. почалося поступове завоювання Угорщини Габсбургами. У 1660 році Хуст намагалися захопити турки. Наприкінці XVII ст. у Хустському замку був розміщений австрійський гарнізон. Тоді одного разу через неправильне зберігання пороху у замку сталася пожежа, внаслідок якої була знищена верхня частина замку.
У 1709 році у ході антигабзбурзького повстання під проводом Ференца ІІ Ракоці у Хустському замку була проголошена незалежність Угорщини.
У 1766 році у пороховий склад замку влучила блискавка, наслідком чого стало майже повне руйнування замку.
У 1773 році сюди з інспекцією прибув майбутній імператор Йосиф II, який відзначив неможливість відновлення замку як військового укріплення. У 1799 році руїни хустського замку стали каменоломнею, звідки стали брати будівельний матеріал для зведення католицького храму та інших міських споруд.

Зараз хустський замок – це повна руїна. Навіть не віриться, що колись це була велична твердиня. Складалася фортеця із зовнішнього та внутрішнього замків. Перед воротами внутрішнього замку існував рів 8,5м, через який був перекинутий міст. У замку були розміщені житлові та адміністративні приміщення, казарми, корчма. В одній із веж знаходився пороховий склад. Біля вежі у скелі був викопаний колодязь глибиною 160 м.
На стінах внутрішнього замку були обладнані майданчики для важких гармат. Внутрішній замок міг захищатися і після взяття зовнішнього. Зі сходу внутрішній замок завершувався двома могутніми бастіонами і високою вежею. Північну частину внутрішнього замку охороняла квадратна сторожова вежа. Поруч із нею розміщувалося помешкання власників замку та коменданта. Внутрішній замок був покритий дранкою. У південній частині його стояла вежа, верхня частина якої служила арсеналом, середня – каплицею, а нижня – пороховим складом.
У північній частині замку поблизу воріт стояли хліви і конюшні. У цій частині замку була також казарма і кузня. Перед глибоким ровом стояла замкова пекарня.