Львів, залізничний двірець, 1904, арх. В.Садловський, ск. А. Попель, П. Войтович. |
|
Львів, дзвіниця вірменського собору, 1570, арх. П. Красовський. |
|
Львів. Вірменський собор, 1363-1370, арх. Доре (Дорхі). Був духовним та громадським осередком вірмен (тут були вірменський банк, палац архієпископів, монастир бенедиктинок, суд - хуцу). Був центром Грегоріанського єпископства, підпорядкований католикосу в Ечміадзині. |
|
Львів. Дерев'яний вівтар вірменського собору, XVIII ст. |
|
Львів. Міський арсенал, 1554-1556, арх. І. Лис. Реконструйований у 1574-1575 р. арх. Мочигембою.
Під час нападу шведів 1704 р. зруйнований, через два роки відбудований. Зараз тут музей зброї «Арсенал». |
|
Львів. Бернардинський костьол, поч. ХVІІ ст., арх. Бернард Авелідес. Керував роботами Павло Римлянин, а після його смерті у 1613 – Амброзій Прихильний. |
|
Львів. Краєвид з вікон торговельного центру "Магнус". |
|
Львів. Пам'ятник Данилові Галицькому на Галицькій площі. |
|
Львів. Домініканський костьол (костьол Божого Тіла чину домініканців), 1749, арх. Ян де Вітте (комендант Кам’янець-Подільської фортеці). |
|
Львів. Домініканський костьол (костьол Божого Тіла чину домініканців), 1749, арх. Ян де Вітте (комендант Кам’янець-Подільської фортеці). |
|
Львів. Інтер'єр домініканського костьолу, XVIII ст. |
|
Львів. Церква Архангела Михаїла, 1634-1906, арх. Ян Покорович. |
|
Львів. Львів. Костел Святої Ельжбети, 1903-1911, арх. Т. Талевський. Названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі), супруги імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа. У 1926 р. в храмі встановлений орган. |
|
Львів. Памятник Івану Федорову. Ліворуч - Королівський арсенал (1639, арх. Павло Гродзіцький), зараз - Львівський обласний державний архів. |
|
Львів. Глинянська вежа, 1618. За нею - вежа костьолу бернардинців, споруджена вроцлавським майстром Андреасом Бемером. Висота – 38 м. |
|
Львів. Костел кларисок, 1607, ск. Павло Римлянин, Бернардом Авелідес (?). Зараз - музей скульптурної пластики ім. Пінзеля. |
|
Львів. Пам'ятник Адаму Міцкевичу, 1905, ск. М.Паращук, А.Попель. |
|
Львів. Hаціональний театр опери і балету ім. Івана Франка, 1897-1900 рр., арх. 3.Горголевський. |
|
Львів. Костел Святої Марії Магдалини,1600–1635, арх. Ян Годний, Альберт Келар, 1758, арх. Мартин Урбанік. Нині - органний зал з найбільшим в Україні органом. |
|
Львів. Старовинна вулиця. |
|
Львів. Храм Св. Іоанна Хрестителя, 1260. Збудований р. для дружини князя Лева Констанції (доньки угорського короля Бели IV), яка, за легендою, похована у храмі. У 1886 р. перебудований і втратив первісний вигляд. |
|
Львів. Оригінальна вивіска ресторану. |
|
Львів. Оригінальна вивіска бару. |
|
Львів. Преображенська церква, 1898, арх. С. Гавришкевич. |
|
Львів. В арці - вірменський собор. |
|
Львів. Ратуша, 1827-1835, арх. Й. Маркль, Ф. Трешер, Ю. Глоговський; перебудова вежі 1851, арх. Й. Зальцман. |
|
Львів. Через решітку виглядає вежа Корнякта. |
|
Львів. Палац Корнякта, 1580. Арх. П. Барбон, П. Римлянин.
Костянтин Корнякт (1520-1603) – найзаможніший мешканець Львова кінця XVI ст. Родом з Криту, жив у Львові, торгував східними товарами. Активно підтримував православне Ставропігійське братство, вкладав великі кошти у кам’яне будівництво у Львові. У 1642 р. будинок купив магнат Якуб Собеський, який потім передав його сину Яну Собеському – майбутньому королю (будинок ще називають Королівської кам’яницею). |
|
Львів. Площа Ринок, західний бік. |
|
Львів. Житловий будинок на площі Ринок, 28., XVII ст., арх. Й.Одинець, П.Снігович, каменяр А.Осовський. |
|
Львів. Пл. Ринок, 4 - "Чорна кам'яниця", 1588-1589, арх. Павло Римлянин та Петро Барбон.
У 1596 р. прибудований третій поверх (арх. П. Красовський), у 1675-1677 рр. прикрашений скульптурою і аттиком. (арх М. Вигодний), у 1884 р. добудований четвертий (арх. М.Фехтер, А.Піотровський). |
|
Львів. Житловий будинок на пл. Ринок, 23. Збудований в 1570 р. на замовлення вихідців з Сілезії Шольц-Вольфовичів. |
|
Львів, площа Ринок. Зліва направо будинки: №34 - 1767, арх. А.Косинський, №35 - 1785, арх. І.Віняж, №36 - 1778- 1781, арх. Гібо, №37 - XVII ст. |
|
Львів. Житловий будинок на площі Ринок, 3, 1771-1772, арх. П.Полейовський. |
|
Львів. Церква Святого Юра. Заснована у XIV ст. Cьогоднішній вигляд має після перебудови у XVІІІ ст. Будівництво закінчено у 1770 р. за проектом Бернарда Меретина. Скульптор Іван Георгій Пінзель. Розпис ікон - Лука Долинський.
У дзвіниці зберігся найдавніший в Україні дзвін (1341р.) |
|
Львівський національний університет ім. Франка (до 1920 - Галицький сейм),1877-1881, арх. Ю.Гохбергер, скульп. Л.Марконі, Т.Рігер, Т.Трембецький, Ф.Мікульський. |
|
Львів. Вежа Корнякта,1572-1578, арх. Петро Барбон. Побудована на кошти купця Костянтина Корнякта. На вежі встановлений дзвін «Кирило» діаметром 2 м. |
|
Львів. Комплекс церкви Успіня Богородиці: Успенської церква, каплиця Трьох Святителів, дзвіниці (башта Корнякта), 1591-1629, арх. Павло Римлянин, Войцех Капінос, Амвросій Прихильний. |
|
Львів з ратуші. На першому плані (трохи праворуч) - дзвіниця Вірменського собору, ліворуч виглядають зелені куполи Преображенської церкви. |
|
Львів з ратуші: праворуч - Успенська церква, ліворуч - Домініканський собор. |
|
Львів з ратуші: комплекс церкви Успіння Пресвятої Богородиці: Церква Успіння (1591-1629); вежа Корнякта (1572-1578); каплиця Трьох Святителів (1578-1590). |
|
Львів. Латинський кафедральний собор Святої Марії, XIV-XV ст.
Будівництво розпочато за наказом Казимира ІІІ Великого в 60-х рр. XIV ст. за планом Петра Штехера. Першим будівничим був львівський майстер Ничко. У 1479-1491 рр. закінчили вроцлавські будівничі Й. Гром і А.Рабіш. |
|
Львів з ратуші: пл. Ринок. Зліва направо будинки: №3 – будинок Жевуських (1771-1772, арх. П. Полейовський); №4 – «Чорна кам’яниця» (1588–1589, арх. П. Римлянин, П. Барбон); №5 - XVI ст. (арх. П.Красовський); №6 – Будинок Корнякта (Італійський будинок) – 1580; №7 - XVII ст.; №8 - XVI-XVII ст.; № 9 - 1630, 1844-1845; №10 – палац Любомирських (XVII ст.-1763, арх., Я. де Вітте, Б.Меретин). |
|
Львів з Високого Замку. |
|