Білокриниця – це невеличке село під Кременцем на Тернопільщині, на березі річки Дядьківська Криниця. І було б нікому не відомим селом, якщо б не красивий неоготичний палац, який надає селу вигляду якоїсь заміської резиденції поблизу столиці.

Вперше Білокриниця згадується у 1438 р. у грамоті князя Свидригайла. Тоді ці землі належали кременецькому замку. У другій половині XVI ст. Білокриниця переходить у власність князів Збаразьких, які зводять тут мурований замок. Після Збаразьких власниками замку стають Вишневецькі.

У 1725 р. Урсула-Франциска з роду Вишневецьких вийшла заміж за Міхала-Казимира Радзивілла, таким чином Радзивілли стали новими власниками. До речі, хрещеним батьком Урсули був Іван Мазепа, який похрестив її у Білокриниці у 1705 р.

У 1806 р. замок був проданий шляхтичу Олександру Колонну-Чосновському. Він відновив замок, що занепав, але невдовзі споруда згоріла. У середині ХІХ ст. на руїнах старого замку був споруджений сучасний палац. Споруда мала дуже високу вартість, через що власник вимушений був її продати.

Покупцем став російський граф з Курської губернії Олександр Воронін. За його заповітом після його смерті у 1892 р. тут відкрилася сільськогосподарська школа, і профіль навчального закладу не змінився до сих пір: зараз тут діє лісотехнічний коледж. До речі, разом із палацом Воронін передав державі на влаштування школи 180 тис. карбованців, які він заробив на продажі лісу.

Ззовні палац не змінювався з часів графа Вороніна, але інтер'єр того часу майже не зберігся, лише у коридорах можна побачити готичні арки.

У приміщенні палацу влаштований невеличкий музей, а старовинний лісопарк у 1947 р. перетворився на навчальний дендропарк для студентів коледжу, які знущаються з дерев у суто навчальних цілях (якщо серйозно, то тут дуже гарно, і студенти – молодці, що роблять і підтримують всю цю красу). Зараз у дендропарку нараховується 360 видів дерев і чагарів.

Разом з парком, гуртожитками та господарськими спорудами територія коледжу займає близько 32 гектарів.

У селі збереглася церква Іоанна Богослова (1890), у стіну якої вмурована табличка з написом про те, що тут похований власник Білокриниці, таємний радник Олександр Воронін.

Доїхати до Білокриниці можна з Кременця: з центру міста йде маршрутка, їхати хвилин 10-15.

Білокриниця. Палац, середина ХІХ ст.

Білокриниця. Палац, середина ХІХ ст. В'їзна брама.

Білокриниця. Маєток, середина ХІХ ст.

Білокриниця. Прикраса у дендропарку.

Білокриниця. Дендропарк.

Білокриниця. Маєток, сер. ХІХ ст.

Білокриниця. Церква Іоанна Богослова, 1890.

Серпень 2008