Городок під Львовом не є туристичною Меккою, але справляє враження затишного та привітного містечка, прикрашеного декількома цікавими історичними пам’ятками. Тому для тих, хто як і ми, цікавиться історією і пам’ятками рідної України, буде приємно побувати у цьому провінційному тихому містечку.

Відвідали ми його під вечір 2 січня 2010 р. У цю новорічну пору дні найкоротші, тому ми сильно поспішали, аби встигнути сфотографувати все, що запланували. Зробити це неважко, тому що тут все розташовано компактно, і все можна побачити за короткий час.

Але для початку трошки історії. Вперше Городок згадується у літописі у 1213 р.
На початку XIII ст. Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Річка Верещиця, на якій розташоване місто, була в минулому повноводною і судноплавною. Городок лежав на важливому торговельному шляху. На той час місто було важливим центром торгівлі сіллю, тому сучасники називали його Городок Соляний.

У 1387 р. Городок, як окреме королівське місто, увійшов до складу Львівської землі, а пізніше став центром Городоцького староства. Тут часто бував великий князь литовський, а потім король Польщі Владислав II Ягайло (1351-1434), тут він і помер. За Ягайла Городок увійшов до складу Руського воєводства як окреме королівське місто. У 1389 р. місто одержало магдебурзьке право. До речі, у 1906 р. місто було перейменовано на честь Владислава Ягайла Городок Ягелонський.

У XIV-XVII ст. Городок був ремісничим містом. Ремісники були об'єднані у 12 цехів. Добре розвивались деревообробні та шкіряні промисли. Довгий час Городок був центром соляної промисловості, а також тут активно розвивався рибний промисел.
У 1672 р. турки захопили місто та зруйнували. У XVIII ст. місто було відбудовано.

Від давніх часів у Городку збереглося декілька культових споруд, які ми зараз і оглянемо. Почнемо з монастиря і церкви Преображення. Це колишній францисканський монастир, і зведена ця будівля у 1419 р. Активну участь у підтримці діяльності монастиря брав вже відомий нам Владислав Ягайло, серце якого, за легендою, поховано у стіні монастиря. На початку ХІХ ст. австрійською владою було скасовано діяльність деяких монастирів, в тому числі і цього. Тут було розташовано гарнізонну тюрму, а у келіях розквартирувалося військо. А за часів радянської влади костелу не пощастило ще більше – тут було розміщено склад, після чого від приміщень залишилася суцільна руїна.
З 1994 р. святиня почала відроджуватися, і зараз тут живуть ченці Студійського уставу греко-католицької церкви.

Городок. Церква Преображення, XV ст. (колишній францисканський монастир).

Йдемо далі і бачимо велику міцну Благовіщенську церкву, зведену ще у 1663 р., і у подальшому неодноразово перебудовану. Тут колись стояла дерев'яна церква, перенесена сюди у 1547 р. за дозволом короля Сигізмунда І Старого з одного із передмість Городка. Грунт під храм подарував якийсь русин Сенько. У 1633 р. городоцький староста Фердинанд дозволив поставити муровану церкву. На північному заході, у кутку церковного двору, стоїть дзвіниця, збудована на початку ХХ ст.

А далі, якщо пройти через площу Ринок, на яку ми ще поверенемось, можна побачити величний костел Воздвиження Чесного Хреста. Існує дві версії про рік початку його побудови. Перша – 1372 р. (однак це насправді рік заснування католицької парафії у місті), а друга – 1419 (вже ближча до істини). Зверніть увагу, що рік побудови францисканського монастиря також 1419. Чи немає тут якоїсь плутанини? Пізніше храм неодноразово руйнувався і відбудовувався, а також перебудовувався. За радянських часів храм не діяв, але зараз знов відкритий, і милує око своєю справжньою готичною красою.

Також не пропустіть дерев’яну церкву Іоанна Хрестителя, яка була побудована у 1775 р. на місці старої. Памятка нележить до видатних витворів галицької народної архітектури. Поруч із нею у 1863 р. була зведена висока струнка дзвіниця.
За радянських часів церква не діяла, зараз тут проводить служби Українська автокефальна православна церква.

Городок. Церква Благовіщення, 1663.

Городок. Костел Воздвиження Чесного Хреста, XV ст.

Городок. Церква Іоанна Хрестителя, 1775.

Що ще подивитися у Городку? Збереглася тут стара забудова, цікавою є площа Ринок із традиційною ратушею (1832). Але більш за все вражає надзвичайно мальовничий парк понад ставом. Звідси можна помилуватися панорамою міста, а також його околицями. Сам парк дуже затишний, тут ростуть величезні старі дерева, встановлені лавки. Дуже приємне місце відпочинку.

Городок. Ратуша, 1832.

Городок. Площа Ринок.

Наостанок трошки корисної інформації. Сполучення з Городком дуже зручне. Зі Львова, з приміського вокзалу, сюди регулярно ходять маршрутки, їхати недовго. Все красиве у містечку можна оглянути досить швидко. Тому поїздка до Городка необтяжлива і цікава.

Січень 2010