Луцьк, безумовно, один з найбільш затишних обласних центрів України. Життя тут тече повільно, метушні обласного центру майже не відчувається. Тому блукати старовинними вулицями безлюдного центру міста – саме задоволення.
Найвідомішою пам’яткою Луцька є, звичайно ж, замок, але розповідь про нього віднесемо у окремий розділ.
Будемо вважати, що замок ми оглянули, то подивимося, що є поруч із ним. Тут, звичайно ж, важко не помітити величезний костел Петра і Павла. Будівництво цього храму (а також колегіуму) відбувалося протягом 1616-1639 років за проектом італійського архітектора Джакомо Бріано. Єзуїтський колегіум був вищим навчальним закладом. Він мав величезну бібліотеку, студентський театр, у якому бував король Владислав. В останні роки існування у колегіумі навчалося біля трьохсот студентів.

Луцьк. Петропавлівський костел, 1616-1639, арх. Джакомо Бріано.

Луцьк. Петропавлівський костел із дзвіницею, 1616-1639, арх. Джакомо Бріано.

Луцьк. Вулиця Братковського. Петропавлівський костел, 1616-1639, арх. Джакомо Бріано.

Щоб не відхилятися від духовної теми, продовжимо огляд культових споруд Луцька. Неподалік Петропавлівського костелу розташована Лютеранська кірха – церква німецьких колоністів, що проживали на Волині на рубежі ХІХ-ХХ ст. Зараз у храмі відправляють служби євангельські християни-баптисти.
Трошки далі від кірхи, на вулиці Драгоманова, розташована православна Покровська церква, побудована у 1637 році. Це – найстаріший з нині діючих православних храмів Луцька.
А на майдані Ринок можна побачити комплекс споруд Луцького братства, що включає Хрестовоздвиженську церкву та келії. Луцьке братство було визначним громадським, культурним і релігійним центром українського народу, який перебував під владою Польщі. Членами братства були Петро Могила, Петро Сагайдачний, Галшка Гулевичівна (засновниця Київської братської школи), мати Івана Мазепи Марина та інші визначні діячі.
Однією з домінант центру Луцька є Троїцький православний собор, зведений протягом 1754-1790 рр. за проектом архітектора Павла Гжицького. Засновником костелу був король Стефан Баторій. Але, звичайно ж, тоді собор був не православним, а належав монастиреві бернардинів, і називався костелом Святого Хреста.

Луцьк. Лютеранська кірха, поч. ХХ ст.

Луцьк. Покровська церква, 1637. На передньому плані – сучасна церква Пантелеймона.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква, XVII ст. Поруч із церквою розташований будинок Луцького братства.

Луцьк. Костел Святого Хреста монастиря бернардинів, 1754-1790, арх. Павло Гіжицький. Зараз - Троїцький православний собор.

Не такими яскравими, але все ж таки не менш цінними є ще декілька пам’яток духовної архітектури Луцька. Перш за все слід відзначити споруду монастиря тринітаріїв, побудовану у 1729 році, а також домініканського монастиря (XVIII ст.), де зараз розміщена православна духовна семінарія. Також православною обителлю є зараз колишній монастир бригіток (ХVІІ ст.) Нічим не нагадує культову споруду житловий будинок по вулиці П. Савельєвої, 12, але колись він був вірменською церквою Святого Стефана, збудованою ще у XVI ст.
Розповідь про культові споруди Луцька буде неповною, якщо не згадати про синагогу, яка була збудована у XVII ст. і непогано збереглася до наших днів. Вона ще називається Малим замком, начебто перебудованим з княжих палаців Любарта і Вітовта. Цікава синагога тим, що при ній існує оборонна башта з бійницями. Такими були вимоги того неспокійного часу.

Луцьк. Монастир тринітаріїв, 1729.

Луцьк. Колишній домініканський монастир, ХVІІІ. Зараз - духовна семінарія УПЦ МП.

Луцьк. Колиншій монастир бригіток, XVII ст. Зараз - православна обитель.

Луцьк. Синагога, XVII ст.

Тепер звернемо увагу на деякі споруди, що відносяться до громадської архітектури Луцька. Слід відзначити, що зараз у старому центрі йде активне будівництво, тому, на жаль, сказати, що центральна частина міста представляє цілісний архітектурний ансамбль, не можна.
На кафедральній вулиці розташований будинок XVIII ст., у якому у 1890-х рр. мешкала родина Косачів. З цієї родини походить видатна українська поетеса Леся Українка. На площі Ринок нашу увагу привертають два невеличких будиночки: аптека Злоцьких (сер. ХІХ ст.) та житловий будинок (XVI-ХІХ ст.)
Біля замку можна побачити будинок у жалюгідному стані, який є цінною пам’яткою історії та архітектури – будинок Загоровського (Пузин), збудований ще у XVI ст. Також цікавим є будинок XVII ст., у якому в 1709 році зупинявся російський імператор Петро І (вул. Пушкіна, 2).
Наостанок відзначимо ще одну оборонну споруду міста, яку можна побачити за Петропавлівським костелом. Це башта князів Чарторийських. Це єдина з восьми башт мурованого Окольного замку XV-XVI ст., що збереглася.

Луцьк. Будинок Косачів, XVIII ст.

Луцьк. Музей-аптека, ХІХ ст.

Луцьк. Житловий будинок, XVI-ХІХ ст.

Луцьк. Будинок Загоровського (Пузин), XVI ст.

Луцьк. Будинок Косачів, XVII-ХІХ ст. Тут у 1709 році зупинявся Петро І.

Луцьк. Башта князів Чарторийських. Єдина з восьми башт мурованого Окольного замку XV-XVI ст., що збереглася.

Насамкінець хочеться сказати, що Луцьк – це дуже приємне привітне місто зі своєрідною атмосферою. Воно здається тихим і гостинним. Справжнє українське місто.

Травень 2009