У Дрогобичі збереглися старовинні цікаві цвинтарі. Насправді, нам невідомо про всі некрополі міста. Просто пропонуємо переглянути декілька цікавих фото того, що ми встигли побачити під час перебування у Дрогобичі.

Найбільший та найцікавіший цвинтар Дрогобича розташований на вул. Трускавецькій, який існує з 1790 р. Це перший неприцерковний цвинтар Дрогобича.
Знайти його легко – від Троїцької церкви у центрі міста вниз йде та сама вулиця Трускавецька, якою треба пройтись пішки хвилин 15, поки не побачите старовинні ворота цвинтаря.

Звичайно ж, за красою та художньою цінністю пам’ятники цього цвинтаря, як то кажуть, і близько не стояли з тим, що можна побачити, наприклад, на Личаківському цвинтарі у Львові. Але ж у кожного міста свої масштаби.

Цвинтар порівняно не дуже великий, тому, щоб його оглянути, не знадобиться багато часу. Найхарактернішими для нього є традиційні для Західної України родинні склепи. Причому тут, судячи з усього, ховали достатньо впливових містян, в тому числі тих, які мали шляхетське походження (хоча хто його у Польщі не має?).

Цікава деталь: тут живе дуже багато равликів, які для свого відпочинку обирають досить несподівані місця, стають наче частинами скульптур, достатньо доречними. Як, наприклад, на цій фотографії нижче, де равлики перетворилися на сережки у вухах Діви Марії.

Хочеться сказати, що місце це дуже сумне. Звичайно ж, що на будь-якому цвинтарі не дуже так щоб весело. Але ж тут сумно більше не від того, що знаходишся у притулку мертвих, а сумно з того, що серед живих, які тебе оточують, трапляється різна наволоч. Справа в тому, що цей цвинтар нещодавно постраждав від дій вандалів. Всі старовинні емалеві фотографії на пам’ятниках розбиті. Поясніть, будь ласка: яка причина може бути для того, щоб прийти на цвинтар і бити молотком по зображенням померлих??? Можна скільки завгодно ламати голову, але відповіді на це питання не знайти.

Але ж варвари зустрічають не тільки серед «обивателів», а й у владі їх дуже багато сидить. Іноді здається, що всі вони там – варвари. Цвинтар неупорядкований, за могилами ніхто не слідкує. Ми розмовляли там з жінкою, яка прибирає територію цвинтаря. Так вона розповіла, що наші люди сподіваються на те, що грошей на упорядкування цвинтаря дадуть… поляки. Справа в тому, що на цвинтарі є поховання польського солдата, облаштоване у вигляді невеличкого меморіалу. Так наші сподіваються, що коли поляки приїжджатимуть на цей меморіал, то на додаток підкинуть щось і на оточуючу територію. Чесно, від цього аж плакати хотілося. Інколи здається, що українці – нація з найкоротшою історичною пам’яттю. Це стосуються всіх нас, не тільки представників влади. Ось вам і відповідь на питання, чому нас у світі не поважають. Хоча у будь-якій книзі по практичній психології пишеться про те, що людину ніхто поважати не буде, поки вона сама себе поважати не почне.

Ще фото дрогобицького цвинтаря:

Дрогобицький цвинтар

Ще один цвинтар розташований на вулиці Грушевського, неподалік від вокзалу. Ще з 2 пол. XVIII ст. він існував при церкві Спаса, якої зараз не існує. На цвинтарі є невелика капличка.

Дрогобич. Цвинтар на вул. Грушевського.

Ще один цвинтар існує з поч. ХІХ ст. на вулиці Франка, біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці (1850) із дуже цікавою сучасною дзвіницею.

Дрогобич. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1850.

Дрогобич. Цвинтар на вул. Франка.

Дрогобич. Цвинтар на вул. Франка, пам'ятна колона, ХІХ ст.

Також старовинний цвинтар існує біля церкви Параскеви.

Дрогобич. Старовинний цвинтар біля церкви Параскеви П'ятниці.

Липень 2008

Історія Дрогобича
Галерея Дрогобича 2007
Галерея Дрогобича 2008-2009
Дерев'яні храми Дрогобича
Костел Св. Варфоломія
Дрогобицька ратуша
Інші фото, що не увійшли до галерей
Звіт про нашу подорож до Дрогобича