Церкви

Феодосія. Церква Архангелів Гавриїла та Михаїла, 1408.

Феодосія. Церква Георгія, 1385. Купол надбудований у ХІХ ст.

Феодосія. Церква Святої Катерини, кін. ХІХ ст.

Феодосія. Введенська церква.

Феодосія. Церква Іоана Богослова, XIV ст.

Феодосія. Церква Георгія, XIV ст.

Феодосія. Церква Стефана, XIV ст. На стінах збереглися фрески видатного іконописця Феофана Грека.

Сімферополь. Троїцький кафедральний собор, ХІХ ст.

Сімферополь. Церква Костянтина і Олени, 1785. Перший православний храм міста. У 1783 р. Крим був приєднаний до Росії. Війська розквартирувалися у татарському поселенні Ак-Мечеть, де у 1785 р. командир полку Б. Тищев купив у татарина будинок і влаштував у ньому полкову церкву. У 1786 р. у цій церкві молилася Катерина ІІ. За часів СРСР у церкві був аероклуб, потім архів РАГСу.

Сімферополь. Петропавлівський собор, 1870, арх. К.Лазарев.

Вінниця. Костел домініканського монастиря (1758-1765). Зараз - православний Свято-Преображенський собор (після 1835 р., коли російський уряд ліквідував домініканський монастир).

Вінниця. Миколаївська церква, 1746.

Жмеринка. Миколаївська церква, 1904, арх. Федір Вержбицький.

Жмеринка. Михайлівська церква, 1878.

Шаргород. Миколаївський собор, 20-ті рр. ХІХ ст.

Шаргород. Миколаївський монастир, XVIII-ХІХ ст. Михайлівська церква, ХІХ ст.

Володимир-Волинський. Свято-Успенський собор, 1160 р.

Зимне. Свято-Успенський Святогірський монастир. Успенський собор, 1495-1550.

Олика. Троїцька церква, кін. ХІХ ст.

Луцьк. Костел Святого Хреста монастиря бернардинів, 1754-1790, арх. Павло Гіжицький. Зараз - Троїцький православний собор.

Луцьк. Покровська церква, 1637. На передньому плані – сучасна церква Пантелеймона.

Луцьк. Хрестовоздвиженська церква, XVII ст. Поруч із церквою розташований будинок Луцького братства.

Китайгород. Миколаївська церква, 1757.

Китайгород. Успенська церква, 1754.

Китайгород. Церква Святої Варвари, 1756.

Дніпро. Спасо-Преображенський собор, 1835, арх. Андреян Захаров.

Дніпро. Троїцький собор, 1837, арх. Людвіг Шарлемань, Пьотр Вісконті.

Новомосковськ. Троїцький собор, 1775-1778, дзвіниця, ХІХ ст.

Святогірська лавра. Успенський собор, 1859-1860, арх. А.М. Горностаєв.

Святогірська лавра. Покровський собор, 1847-1851, арх. Андрій Тон.

Святогірська лавра. Церква Миколая, XVII ст. Церква не має власного фундаменту, а "виростає" з мелової гори. Алтар храму висічений горі. Фото 1998 р.

Святогірська лавра. Одна з підземних церков. Фото 1998 р.

Житомир. Спасо-Преображенський собор, 1866-1874, арх. Карл Рахау, Ернест Жибер, В. Шаламов.

Житомир. Хрестовоздвиженська церква, 1897-1900, арх. Адам Енш.

Житомир. Церква Успіння, 1874-1882, арх. Липицький, Дейнеко.

Житомир. Михайлівський собор, 1856.

Житомир. Покровська церква, ХІХ(?) ст.

Житомир. Старообрядницька Покровська церква, 1825, дзвіниця, 1914.

Житомир. Покровська церква, ХІХ ст.

Житомир. Миколаївська церква на Смолянці, 1889-1896.

Бердичів. Миколаївська церква, 1910.

Бердичів. Троїцька церква, 1836.

Нова Котельня. Покровська церква, ХІХ ст.

Овруч. Собор Святого Василя, кін. ХІІ ст.

Овруч. Спасо-Преображенський собор, поч. ХХ ст.

Ужгород. Хрестовоздвиженський собор, 1640, XVIII-ХІХ ст.

Ужгород. Церква архістратига Михаїла (1777) у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту.

Ужгород. Церква Святої Анни або Горянська ротонда (XII-XIV)

Мукачеве. Миколаївський монастир на Чорнечій горі. миколаївський собор, 1789-1804, арх. Дмитро Рац.

Мукачеве. Миколаївський монастир на Чорнечій горі. Успенська церква.

Мукачеве. Церква Почаївської Ікони Божої Матері, 1993.

Перечин. Миколаївська православна церква, 1769.

Перечин. Миколаївська греко-католицька церква, 1998-2003.

Свалява. Церква Святого Михайла, 1588, 1759.

Свалява. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1778, 1996.

Свалява. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1930-ті.

Свалява. Собор Різдва Пресвятої Богородиці, 1992-2010.

Уклин. Церква Петра і Павла, кінець XVIII ст.

Чинадійово. Іллінська церква, 1937.

Чинадійово. Миколаївська церква, XVIII ст.

Поляна. Стара церква.

Голубине. Греко-католицька Успенська церква, 2007.

Голубине. Православна церква, 1824.

Середнє. Успенська церква, 1808.

Середнє. Греко-католицька церква, ХХІ ст.

Хуст. Вознесенська церква, 1747-ХІХ ст.

Ясіня. Вознесенська церква, 1824, дзвіниця, поч. ХІХ ст.

Ясіня. Церква Різдва Богородиці, 1900-ті.

Ясіня. Покровська церква, 1903.

Івано-Франківськ. Воскресенький кафедральний собор, 1753-1763, арх. Станіслав Потоцький, Крістіан Дальке.

Івано-Франківськ. Вірменська церква Непорочного Зачаття Діви Марії, 1743-1763.

Івано-Франківськ. Троїцька церква, 1935.

Болехів. Церква Святої Параскеви, ХІХ ст.

Гвіздець. Церква Різдва Богородиці, 1855.

Городенка. Миколаївська церква, 1793.

Городенка. Успенська церква, 1763, арх. Бернард Меретин. Дзвіниця, 30-ті рр. ХІХ ст.

Коломия. Михайлівська (руська) церква, 1855-1871.

Коломия. Преображенський кафедральний собор УГКЦ, 1999-2012. арх. Віктор і Наталія Мицай.

Коломия. Костел Діви Марії (дитяча церква), 1775, арх. Бернард Меретин.

Коломия. Церква "Монастирок" (Спаса, Благовіщення), 1587. Входила колись до комплексу монастиря. В інтер'єрі збереглися розписи XVII ст.

Космач. Церква Петра і Павла, 1904-1905. Побудована майстрами з с. Соколівка.

Космач. Троїцька церква, 1988.

Остапківці. Церква Миколая, 1855. Поруч є дзвіниця.

Рогатин. Церква Різдва Богородиці, XV-XVІІІ ст.

Рогатин. Миколаївська церква, 1729.

Рогатин. Церква Святого Духа, 1598, дзвіниця, XIX ст.

Чесники. Церква Вознесіння, XIV ст.

Старий Угринів. Церква В'їзду Господнього в Єрусалим, 1923. До 1933 р. парохом церкви був о. Андрій Бандера, батько Степана Бандери.

Шешори. Церква Параскеви, 1874.

Долина. Костел Різдва Діви Марії, 1935, церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1906.

Шевченкове. Церква Святого Пантелеймона, кін. ХІІ ст. Дзвіниця, 1611.

Київ. Михайлівський Золотоверхий собор, 1108-1113 рр.

Київ. Церква Іоана Богослова Михайлівського Золотоверхого монастиря, 1712.

Київ. Софійський собор, 1011-1018, XVII-XVIIІ ст.

Київ. Володимирський собор, 1862-1882, арх. І. Шторм, П. Спарро, О. Беретті. Внутрішні розписи виконали у 1885-1896 рр. російські художники В. Васнецов, М. Нестеров, М. Врубель, українські – В. Замирайло, С. Костенко, М. Пимоненко, польські – П. Сведомський, В. Котарбінський під загальним керівництвом професора А. Прахова.

Київ. Андріївська церква, 1747-1762, арх. Бартоломео Растреллі.

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра

Київ. Вознесенська церква Флорівського монастиря, 1722-1732.

Київ. Покровська церква, 1766, арх. Іван Григорович-Барський.

Київ. Іллінська церква, 1692.

Київ. Старий учбовий корпус Києво-Могилянської академії і церква Благовіщення, 1703-1740.

Київ. Церква Успіння Богородиці Пирогощі, 1132-1136. Була закладена сином Володимира Мономаха Мстиславом, а закінчена його братом Ярополком. У 1187 р., повернувшись з полону, князь Ігор "Іде по Боричеву до Святої Богородиці Пирогощої". Від тих часів не лишилося достовірних описів споруди. У 1482 р. храм зруйнували орди Менглі-Гірея. Її відбудували майже у новому вигляді. У 1930-х храм зруйновали комуністи. Відбудований наприкінці ХХ ст.

Київ. Церква Миколи Набережного, 1772-1775, арх. Іван Григорович-Барський.

Київ. Церква Різдва, 1814, арх. А. Меленський. Т. Шевченко був похований у Петербурзі у березні 1861 р., але у травні його тіло перевезли до Києва. Все проходило під пильною увагою жандармів. Губернатор Васильчиков та митрополит Ісидор розпорядилися не впускати труну до міста, а поставити її у найближчій до Дніпра церкви. Нею стала церква Різдва. 7 травня 1861 р. на панахиду зібралися тисячі людей, але промови були заборонені. Після відспівування труну Дніпром повезли до Канева. У ХХ ст. комуністи зруйнували храм (відтворений у 2003 р.).

Київ. Кирилівська церква, ХІІ-XVIII ст.

Пирогове

Пирогове

Пирогове

Пирогове

Китаєвська пустош

Київ. Собор Святого Пантелеймона у Феофанії, 1905-1912, арх. Є. Єрмаков. У XVIII ст. місцевість Феофанія знаходилася у семи верстах від Києва в урочищі Лазарівщина. З 1800 р. Феофанія потрапила у розпорядження єпископа – настоятеля Михайлівського монастиря, і була відведена єпископу Феофану Шиянову під заміську дачу. Через три роки Феофан побудував тут церкву святого архангела Михаїла. Відтоді і почали називати місцевість Феофанією. У середині ХІХ ст. тут тричі зводили церкви – одну замість іншої. Останнім побудований храм Пантелеймона. Храм є частиною жіночого монастиря.

Київ. Покровський монастир. Покровська церква, 1889, арх. Володимир Ніколаєв.

Київ. Покровський монастир. Миколаївський собор, 1896-1911, арх. Володимир Ніколаєв.

Видубицький монастир

Київ. Церква Покрови, 1895-1897, арх. І. Ніколаєв. Побудований у пам’ять про Митрополита Галицького і Київського Платона, який помер на Покрову у 1891 р. Наприкінці життя Платон багато уваги приділяв передмістю Києва – Солом’янці, де було більше 200 садиб і жодної церкви. Свого часу настоятелем церкви був Василь Липківський – майбутній засновник української автокефальної церкви. Знаходиться на вулиці Островського, 20/1.

Переяслав-Хмельницький. Вознесенський собор, 1695-1700.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Покровська церква з села Сухий Яр Ставищенського району, 1775. В церкві розташований музей української православної церкви. В музеї експонується підбірка матеріалів, пов'язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих, чаша для причастя, зображення Бога Мірти, що вбиває бика, ікона "Хрещення Русі у 988 році". У вітринах розміщено релігійну літературу, стародруки, твори Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова. На стіні висять ікони з зображенням перших канонізованих українських святих Бориса і Гліба, зображення митрополита Переяславського Єфрема. В експозиції представлений портрет Єлісея Плетенецького, архімандрита Києво-Печерської Лаври, який заклав у Лаврі друкарню і в 1616 р. видав "Часопис". Далі портрети гетьмана Сагайдачного, який переконав патріарха Феофана відновити в Києві у 1620 р. православну митрополію, а також Петра Могили, який зібрав Київський собор і затвердив "Катахізіс" української православної церкви; ікони 12-ти найголовніших свят, пов'язаних із життям Христа.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Дзвіниця церкви Іоанна Богослова, сер. XVIII ст.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Трьохсвятительська церква з с. Піщики, 1745. В церкві розміщується музей українського рушника.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. В'юнищанська церква Святої Параскеви, 1833. В церкві розташований музей пізнання світогляду та освоєння космосу. Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату "Лунохід-1", крісло-ложемент з космічного корабля "Союз", спусковий апарат, скафандр і парашут космонавта №1 Ю.О. Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки "Мінськ-1", діючий макет космодрому "Байконур" тощо.

Васильків. Церква Антонія і Феодосія, 1758, арх. Степан Ковнір, кріпак Києво-Печерської лаври, уродженець Василькова.

Васильків. Миколаївська церква, 1792.

Васильків. Церква Різдва Богородиці, 2 пол. ХІХ ст.

Ірпінь. Троїцька церква, 1915.

Боярка. Михайлівська церква, 1885, арх. Микола Гарденін.

Борова. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1902.

Біла Церква. Церква Марії Магдалини, 1843.

Біла Церква. Преображенський собор, 1833-1839.

Біла Церква. Миколаївська церква, 1706.

Велика Димерка. Покровська церква, 1782.

Вишгород. Церква Бориса і Гліба, 1861-1863, арх. Костянтин Тон.

Креничі. Покровська церква, 1761.

Липовий Скиток. Онуфріївська церква, 1705.

Нещерів. Спасо-Преображенська церква, 1794.

Острів. Михайлівська церква з дзвіницею, 1740.

Півні. Церква Іоанна Златоустого, сер. ХІХ ст.

Підгірці. Михайлівська церква, 1742.

Рокитне. Трьохсвятительська церква, 1897-1901.

Синява. Миколаївська церква, 1730.

Требухів. Покровська церква, 1905-1911.

Фастів. Покровська церква, 1779-1781.

Кожанка. Покровська церква, 1758.

Сулимівка. Покровська церква, 1620-ті або поч. XVIII ст.

Мала Стариця. Михайлівська церква, ХІХ ст.

Кропивницький. Преображенський собор, 1812-1813.

Кропивницький. Грецька церква Різдва, 1812; Покровська церква, 1850-1875, арх. Костянтин Тон.

Львів. Комплекс собору Святого Юра: собор (1744-1770) з дзвіницею (дзвін - найстаріший в Україні - 1341), митрополича палата (1761-1762), огорожі з брамами (1771) та мури. Архітектор Бернард Меретин, скульптор Йоган Георг Пінзель.

Львів. Преображенська церква, 1898, арх. С. Гавришкевич.

Львів. Вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці, 1363—1370, арх. Доре (Дорхі). Храм неодноразово перебудовувався (аж до ХХ ст.) У дворі знаходиться унікальний дерев’яний вівтар.

Львів. Церква Успіня Богородиці – складається з Успенської церкви, каплиці Трьох Святителів та дзвіниці (вежі Корнякта),1591-1629, арх. Павло Римлянин, Войцех Капінос, Амброзій Прихильний.

Львів. Музей народної архітектури та побуту, відділ "Бойківщина". Церква Миколая з с. Тисовця Сколівського р-ну Львівської обл., 1863.

Львів. Музей народної архітектури та побуту.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Відділ "Бойківщина". Церква Миколая з с. Кривки, 1795.

Львів. Музей народної архітектури та побуту.

Белз. Миколаївська церква, 1929.

Белз. Каплиця Святого Валентина, 1935

Белз. Миколаївська церква (колишній костел Святого Духа монастиря домініканок), 1653.

Белз. Церква Параскеви П'ятниці, XVIII ст., та дзвіниця, ХІХ ст.

Броди. Церква Святого Юрія, XVII ст.

Броди. Троїцька церква, 1744.

Броди. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1749.

Броди. Церква (колишній костел) Воздвиження Чесного Животворящого Хреста, 1660.

Буськ. Церква Святого Миколая, 1938, арх. Є. Нагірний.

Буськ. Церква Святого Онуфрія, 1758.

Буськ. Церква Параскеви, 1708.

Годині. Здвиженська церква, 1729, та дзвіниця, ХІХ ст.

Городок. Церква Іоанна Хрестителя, 1775.

Городок. Церква Благовіщення, 1663.

Городок. Церква Преображення, XV ст. (колишній францисканський монастир).

Добромиль. Монастир Святого Онуфрія чину Святого Василя Великого. Церква Святого Онуфрія, 1705-1723.

Добромиль. Церква Зісляння Святого Духа, 1784.

Дрогобич. Церква Параскеви П'ятниці, 1815.

Дрогобич. Церква Святого Юра, XV-XVII ст.

Дрогобич. Церква Віри, Надії та Любові, поч. ХХ ст.

Дрогобич. Церква Петра і Павла, 1775.

Дрогобич. Церква Воздвиження Чесного Хреста, XVII ст.

Дрогобич. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1850.

Дрогобич. Церква Пересвятої Трійці, 1690. Кафедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Дуліби. Церква Святого Георгія, 1923.

Жовква. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705) у колишньому передмісті Винниках. Зберігся іконостас XVII-XVIII ст.

Жовква. Костел Святого Лазаря, XVIII ст.

Жовква. Троїцька церква василіянського монастиря, 1612. 1612 р. – тільки версія (тоді король Ян ІІІ Собеський начебто помістив до церкви мощі Святого Іоана Сучавського). Дзвіниця, 1721-1730.

Жовква. Церква Св. Трійці, 1720. Унікальний іконостас з 50 ікон місцевих малярів та різьбярів поч. XVII ст. Об'єкт списку ЮНЕСКО.

Золочів. Василіанський монастир. Церква Вознесіння, XVI ст.

Золочів. Церква Святого Миколая, XVI ст. За радянських часів тут був атеїстичний музей.

Комарно. Церква Петра і Павла, 1848.

Комарно. Михайлівська церква, 1910.

Комарно. Михайлівська церква, 1754.

Крехів. Монастир Святого Миколая. Миколаївська церква, 1721-1737.

Крехів. Реконструйована дерев'яна церква.

Куликів. Церква Св. Дмитра, 1901.

Моршин. Покровська церква, 1825.

Моршин. Нова церква.

Мостиська. Вознесенська церква, 1722

Мостиська. Покровська церква, 1636.

Муроване. Костел Йосипа Обручника, XVIII ст. (нині – православна церква).

Муроване. Костел Непорочного Зачяття, XVIII ст. (нині – греко-католицька церква).

Наварія. Церква Зіслання Святого Духа, 1872

Підгірці. Церква Святого Духа, 1810.

Підкамінь. Церква Св. Параскеви, 1739-1741.

Поморяни. Церква Собору Богородиці, 1690.

Потелич. Церква Святого Духа, 1502.

Потелич. Троїцька церква, 1936, арх. Олександр Пежанський.

Потелич. Греко-католицька церква Різдва.

Поморяни. Церква, кін. ХІХ ст.

Самбір. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1737.

Самбір. Нова православна церква святителя Павла Конюшкевича.

Самбір. Будується нова греко-католицька церква.

Старий Самбір. Церква Святого Миколая, 1 пол. ХІХ ст.

Сколе. Церква Пантелеймона, 2 пол. XVI ст.

Сокаль. Петропавлівська церква, 1904-1909

Сокаль. Михайлівська церква, 1835

Сокаль. Миколаївська церква, XVI ст.

Стара Сіль. Воскресенська церква, XVII ст.

Стара Сіль. П'ятницька церква, XVII ст.

Стрий. Успенська церква, ХVII ст.-1836. Монастир францисканців з костелом Марії Магдалини заснований у 2 п. ХVII ст. У 1795 р. монастир закрили, а костел австрійський уряд передав українцям. Окрасою храму є іконостас з кедру маляра В. Дядинюка та різьбяра М. Наконечного (1937).

Стрий. Собор Благовіщення Пречистої Діви Марії (церква на Ланах), поч. ХХ ст.

Стрий. Церква Святого Архистратига Михаїла (колишній костел серафіток), кін. ХІХ ст.

Стрілків. Миколаївська церква, 1650.

Трускавець. Церква Святого Миколая, 1861-1886, дзвіниця, 1920.

Трускавець. Церква Покрови, 1995.

Червоноград. Покровська церква, 2005.

Червоноград. Церква Святого Володимира (колишній костел Зіслання Святого Духа), поч. XVIII ст.

Яворів. Церква Різдва Богородиці, 1670.

Яворів. Церква Святого Юра (1902, арх. Василь Нагірний) та дзвіниця (1764).

Яворів. Дзвіниця згорілої у 2008 році Успенської церкви, 1670.

Нижнє Синьовидне. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1803.

Пустомити. Церкви Симеона Стовпника, 1828, дзвіница, 1882.

Верхнє Синьовидне. Церква Георгія Переможця, 1939, арх. Василь Нагірний.

Верхнє Синьовидне. Церква Іоана Хрестителя, 1886.

Лисовичі. Богоявленська церква, 1712 (1755).

Тернавка. Церква Введення у храм Пресвятої Богородиці, 1921.

Хирів. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1846-1847.

Страдч. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1795.

Кугаїв. Богоявленська церква, 1693.

Матків. Церква Св. Дмитра, 1838, арх. Самусь Мельникович, Василь Іванкович.

Матків. Церква Св. Трійці, 1899, арх. Лука Снігур.

Вовків. Введенська церква, 1706.

Семенівка. Церква Святого Архистратига Михаїла, 1718.

Кам'янка-Бузька. Церква Різдва Богородиці, 1878-1882.

Кам'янка-Бузька. Миколаївська церква, 1667.

Дернів. Церква Микити, 1666.

Щирець. Троїцька церква, XVI ст., та дзвіниця, XVIІ ст.

Щирець. Церква Різдва з мурами, XVI ст.

Івано-Франкове. Церква Вознесіння, 1831, арх. Йозеф Вандрушка.

Стара Скварява. Церква Архистратига Михайла, 1508.

Миколаїв. Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері, 1904-1908, арх. Ф. Еппінгер.

Миколаїв. Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці, 1800.

Одеса. Грецька Троїцька церква, 1804-1808, арх. Франц Фраполлі. У 1821 р. у Греції почалося повстання за незалежність від Туреччини. Турки стратили константинопольського патріарха Григорія V і кинули тіло в море. Російські моряки підібрали тіло патріарха і привезли до Одеси. Останки були поховані у цій церкві.

Одеса. Церква Святого Пантелеймона, 1893-1896, арх. Н. Ніконов.

Одеса. Преображенський собор, 1804-1808, дзвіниця, 1837. Відновлений після знищення 1936 р. у 1999-2005 рр.

Одеса. Іллінська церква, 1894-1896, арх. Л. Прокопович. Заснована настоятелем Іллінського скиту на афонській горі архімандритом Гаврилом. Храм будувався з цегли, яка частково була привезена з гори Афон, частково – з Феодосії. Купол був розписаний подібно до розписів у храмі Христа Спасителя у Москві, ікони писані в Москві та на Афоні.

Білгород-Дністровський. Вірменська Успенська церква, ХІІІ-XVІІ ст.

Білгород-Дністровський. Грецька церква Іоана Предтечі, XІV ст., дзвіниця. ХІХ ст.

Полтава. Успенський собор, 1748-1770, арх. Стафан Стабанський. Собор зруйнований комуністами у 1934 р., відновлений у 2005 р.

Полтава. Спаська церква, кін. XVIII ст. Колись була частиною (бічним вівтарем) Преображенської церкви, розібраної у 1811 р. На фото – мурований купол над деревною церквою, побудований у 1837-1845 рр. за проектом А. Тона. Церква – єдиний зразок дерев’яного культового зодчества на Полтавщині.

Полтава. Хрестовоздвиженський собор монастиря, 1698-1709. Неодноразово перебудовувався: у 1756 р. прибудований правий вівтар Благовіщення, у 1761 р. на хорах праворуч – вівтар святителя Миколи, у 1795 р. ліворуч – вівтар Усікновення Голови Іоанна Предтечі. Перший іконостас виконав Василь Реклинський, другий різний – Сисой Шалматов (1722).

Полтава Троїцька трапезна церква Хрестовоздвиженського монастиря, 1750.

Диканька, Троїцька церква, 1780, арх. Орлов. Під церквою знаходився склеп П. Кочубея та його дружини. За легендою, саме у цій церкві гоголівський коваль Вакула намалював на стіні чорта.

Диканька, Миколаївська церква, 1794, арх. М. Львов. Зберігся дубовий іконостас 1852 р. Храм є родинною усипальницею Кочубеїв. За легендою, саме в цій церкві відспівували панночку з гоголівського "Вія".

Лубни. Церква Різдва, ХІХ ст.

Мгар. Собор Спасо-Преображенського монастиря, 1684-1692, арх. І. Баптист, М. Томашевський.

Мгар. Тепла церква Спасо-Преображенського монастиря, кін. ХІХ ст.

Рівне. Петропавлівська церква, 1997-2007.

Рівне. Євангельсько-реформована церква.

Рівне. Троїцька церква, 1904-1906.

Рівне. Церква Св. Стефана, 1848. Розташована на старому цвинтарі "Грабник" біля Покровського собору.

Рівне. Покровський собор, 1990-2001.

Рівне. Успенська церква, 1756. За переказом, у храмі молився Іван Гонта. Поруч розташована дзвіниця.

Рівне. Воскресенський собор, 1890-1895, арх. Дейнека.

Межиріч. Свято-Троїцький монастир, XV-XVIII ст., Троїцька церква, XV ст.

Острог. Церква на старому цвинтарі.

Острог. Богоявленський собор, XV-XVІ, ХІХ ст.

Дубно. Георгіївська церква, 1700.

Дубно. Іллінська церква, 1908.

Дубно. Миколаївський собор (колишній костел монастиря бернардинів), 1629.

Суми. Воскресенський собор, 1702.

Суми. Троїцький собор, 1901-1914, арх. Карл Шольц.

Суми. Преображенський собор, 1776-1788, 1882-1892, дзвіниця, 1882-1885.

Суми. Іллінська церква, 1836-1851.

Суми. Пантелеймонівська церква, 1911, арх. Олексій Щусєв.

Суми. Петропавлівська церква, 1840-ві – 1851.

Глухів. Миколаївська церква, 1695, арх. Матвій Єфимов. Найстаріша будівля міста.

Глухів. Собор Трьох Анастасій, 1882-1884, арх. Андрій Гун. Побудований коштом цукрозаводчиків Терещенків, є родовою усипальницею родини.

Глухів. Преображенська церква, 1765, арх. Андрій Квасов.

Глухів. Вознесенська церква, 1767, арх. Андрій Квасов. Розташована на старовинному цвинтарі, відомому з XVIII ст.

Охтирка. Покровський собор, 1753-1768, арх. Дмитро Ухтомський (?), Степан Дудинський. За деякими даними в розробці проекту брав участь Б. Растрелі, що у більшості дослідників викликає сумніви.

Охтирка. Введенська церква, 1774-1784, арх. Петро Ярославський.

Охтирка. Церква Різдва Христового, 1825.

Охтирка. Спасо-Преображенська церква, 1907, арх. Володимир Нємкін. За радянських часів тут була спортивна школа.

Путивль. Собор Різдва Богородиці, 1602-1604.

Путивль. Благовіщенська надбрамна церква, 1693-1697.

Путивль. Спасо-Преображенський собор, 1617.

Путивль. Церква Миколи Козацького, 1735-1737, з двіницею, 1770.

Бережани. Миколаївська церква, 1691.

Бережани. Троїцька церква, 1768.

Бережани. Вірменська церква Святого Георгія,1764.

Білокриниця. Церква Іоанна Богослова, 1890.

Бучач, Покровська церква, 1764, арх. Іоган Шильцер.

Збараж. Церква Успіння, 1755-1758.

Збараж. Церква Воскресіння, XVIII ст. Побудована коштом містянина Г. Гимонюка та графа М. Потоцького.

Кременець. Надбрамна дзвіниця Богоявленського монастиря, поч. ХХ ст.

Кременець. Собор Св. Миколая, 1636. До 1832 р. собор належав францисканському монастирю.

Кременець. Воздвиженська церква, 1887-1889.

Кременець. Покровська церква, 1902-1905. До 1919 р. носила ім'я Св. Інокентія Іркутського, який був покровителем російського 42 піхотного Якутського полку, що збудував тут військове містечко і церкву.

Кременець. Монастирський цвинтар з церквою.

Кременець. Військовий цвинтар (калантир). Троїцька церква, 1896-1897.

Кременець. Костел Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки (костел єзуїтів), 1731-1753, арх. Павло Гіжицький. Зараз – Преображенська церква УАПЦ.

Підгайці. Успенська церква, 1650-1653.

Підгайці. Спаська церква, 1772.

Почаївська лавра

Рай. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, сер. ХІХ ст.

Теребовля. Церква Святого Володимира, XVII ст.

Теребовля. Церква Святого Миколая, XVII ст.

Тернопіль. Воздвиженська церква (Церква Над Ставом), кін. XVI ст., дзвіниця, 1627.

Тернопіль. Церква Різдва Христового, 1602-1608.

Урмань. Церква Петра і Павла, 1688.

Чортків. Церква Вознесіння, 1717.

Чортків. Церква Успіння, 1581-1584. У 1578 р. ковалі, кушнірі і ткачі на цехових зборах вирішили скластися, щоб побудувати церкву. Одним з ініціаторів був кушнір Микола Драчук, а пізніше швець Гаврило Журавель.

Чортків. Церква Покрови, 1903-1905.

Харків. Церква Трьох Святителів (Гольбергівська), 1907-1915, арх. Михайло Ловцов, Володимир Покровський.

Харків. Церква Пантелеймона на вул. Клочківській, 1885, арх. Федір Данилов.

Харків. Покровський собор, 1689. Побудований козаками Клочківської слободи. Класичний зразок козацького бароко.

Харків. Озерянська церква Покровського монастиря, 1896, арх. Володимир Нємкін.

Харків. Благовіщенський собор, 1888-1901, арх. Михйло Ловцов.

Харків. Успенський собор, 1771-1777.

Харків. Троїцька церква, 1858-1864, арх. Андрій Тон.

Харків. Озерянська церква на Холодній горі, 1901, арх. Володимир Нємкін.

Харків. Церква Усікновення Глави Іоанна Предтечі, 1845-1857, арх. Андрій Тон. Вітражний іконостас церкви виконаний у 1905 р. у Мюнхені майстром Є. Цеттером.

Харків. Церква Іоанна Богослова, 1879-1885, арх. Федір Данилов. Церква знаходиться на Іванівці, на вул. Великій Панасівській.

Ізюм. Преображенський собор, 1682-1684. Найстаріша споруда Харківської області.

Ізюм. Хрестовоздвиженська церква, 1821. Внутрішні розписи храму робили майстри школи Васнєцова.

Ізюм. Вознесенський собор, 1826. Тут зберігається чудотворна Піщанська ікона Божої Матері, до якої приїздять тисячі прочан.

Чугуїв. Покровський собор, 1824-1834, арх. Василь Стасов.

Васищеве. Церква Дмитра Солунського, 1880, арх. Федір Данилов.

Вільшани. Миколаївська церква, 1753.

Дергачі. Церква Різдва Христового, 1838.

Люботин. Миколаївська церква, 1843.

Пісочин. Церква Василя Великого, 1828.

Кочеток. Церква Володимирської Ікони Божої Матері, 1857.

Рокитне. Церква Архангела Михайла, 1805.

Водяне. Свято-Борисоглібський жіночий монастир. Церква Бориса і Гліба, 1905, арх. Володимир Нємкін.

Пересічне. Церква Архангела Михаїла, 1821.

Наталіївка. Спаська церква, 1911-1913, арх. Олексій Щусєв, Олексій Рухлядєв.

Старий Мерчик. Церква Всіх Святих, 2 пол. XVIII ст.

Кам'янець-Подільський. Здвиженська церква, XVIII ст.

Кам'янець-Подільський. Церква Петра і Павла, 1580

Кам'янець-Подільський. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст. У 1672 р. зруйнований турками, відновлений майже через 100 р. У 1930-х зруйнований комуністами.

Кам'янець-Подільський. Церква Миколая, 1398.

Кам'янець-Подільський. Георгіївська церква, 1851

Ізяслав. Троїцька церква, ХХ ст.

Старокостянтинів. Замок Острозьких, 1561-1571. Замкова церква Трійці.

Чернівці. Церква Трьох Святителів, 1867-1882, арх. Йозеф Главка.

Чернівці. Церква Вознесіння, кін. XVII ст.

Чернівці. Миколаївська церква, 1607.

Чернівці. Успенська церква, 1820-1821, перебудована у 1930-х (арх. В . Залозецький).

Чернівці. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1767.

Чернівці. Вірменський собор Петра і Павла, 1869-1875, арх. Йозеф Главка.

Чернівці. Миколаївська церква, 1927-1939, арх. Вальтер Штюбхен-Кюхнер, Йосиф Летнер, Вірджил Іонеску.

Чернівці. Церква Cвятої Параскеви Сербської, 1844-1862, арх. А. Павловський.

Чернівці. Церква Святого Духа, 1844-1864, арх. Фердінанд Ролль.

Хотин. Свято-Покровська церква, 1867-1868.

Хотин. Церква Олександра Невського, 1830-1832, арх. Штауберт.

Лужани. Вознесенська церква, 1453-1455.

Лужани. Православна церква.

Чернігів. Троїцький собор, 1679-1695, арх. Іоанн Баптист.

Чернігів. Троїцький монастир, Введенська церква, 1677.

Чернігів. Спасо-Преображенський собор, 1030-ті.

Чернігів. Борисоглібський собор, 1120-1123.

Чернігів. Іллінська церква, ХІ-XVIII ст.

Чернігів. П'ятницька церква, ХІІ-ХІІІ ст.

Чернігів. Катерининська церква, XVIII ст.

Чернігів. Воскресенська церква, 2 пол. XVIII ст.

Чернігів. Церква князя Михайла і боярина Федора, 1806.

Чернігів. Успенський собор Єлецького монастиря, ХІІ ст.

Чернігів. Казанська церква, 1823.

Густиня. Свято-Троїцький монастир, XVII-XVIII ст. Воскресенська церква, 1636-1844.

Густиня. Свято-Троїцький монастир, XVII-XVIII ст. Петропавлівська церква, 1693-1708.

Густиня. Свято-Троїцький монастир, XVII-XVIII ст. Троїцький собор, 1672-1674.

Данівка, Георгієвський собор, 1775.

Качанівка. Церква Георгія Хозевіта, 1816-1828.

Козелець. Собор Різдва, 1752-1763, арх. Андрій Квасов, Іван Григорович-Барський.

Козелець. Вознесенська церква, 1866-1874.

Козелець. Миколаївська церква, 1781-1784.

Лемеші. Трьохсвятительська церква, 1755.

Ніжин. Введенський собор жіночого монастиря, 1778, дзвіниця 1814.

Ніжин. Вознесенська церква, 1782-1805.

Ніжин. Церква Іоанна Богослова, 1752.

Ніжин. Благовіщенський собор, 1702-1716, арх. Григорій Устинов.

Ніжин. Грецька церква Костянтина та Олени, 1819-1820.

Ніжин. Спасо-Преображенська церква, 1748-1757.

Ніжин. Богоявленська церква, 1721.

Ніжин. Михайлівська грецька церква, 1719-1729.

Ніжин. Троїцька грецька церква, 1727-1733.

Ніжин. Миколаївський собор, 1650-ті.

Ніжин. Грецька Всіхсвятська церква, 1805, арх. Антон Карташевський.

Ніжин. Покровська церква, 1757-1765.

Ніжин. Василівська церква, 1769-1788.

Новгород-Сіверський. Спасо-Преображенський собор, 1791-1806, арх. Джакомо Кваренгі.

Новгород-Сіверський. Палатний корпус з Петропавлівською церквою, XVI-XVII ст.

Новгород-Сіверський. Успенський собор, 1671-1715.

Новгород-Сіверський. Миколаївська церква, 1720.

Прилуки. Спасо-Преображенський собор, 1720.

Прилуки. Іванівська церква, 1865.

Прилуки. Миколаївська церква, 1856.

Прилуки. Стрітенський собор, 1889.

Прилуки. Собор Різдва Пресвятої Богородиці, 1806-1817.

Прилуки. Трьохсвятительська церква, 1878.

Прилуки. Церква Святого Пантелеймона, кін. ХІХ ст.

Прилуки. Церква-дзвіниця Св. Миколая, 1720. Побудована коштом полковника Гната Галагана. Слугувала одночасно брамою-проїздом на територію замку.

Седнів. Вознесенська церква, 1690, та дзвіниця, ХІХ ст.

Седнів. Георгіївська церква, 1 пол. XVIII ст.

Седнів. Успенська церква, 1860.

Чорнотичі. Церква Дмитра Ростовського, 1910.

Остер. Руїни Михайлівської церкви (Юр'євої божниці), 1098 – поч. ХІІ ст.

Остер. Воскресенська церква, 1845.