Коломия. Церква "Монастирок" (Спаса, Благовіщення), 1587. Входила до комплексу монастиря. За легендою, тут молився Богдан Хмельницький. В інтер'єрі збереглися розписи XVII ст.

Нижній Вербіж. Церква Різдва Богородиці,1808.

Космач. Церква Петра і Павла, 1904-1905. Побудована майстрами з с. Соколівка.

Космач. Троїцька церква, 1988.

Рогатин. Миколаївська церква, 1729.

Рогатин. Церква Святого Духа, 1598, дзвіниця, XIX ст.

Старий Угринів. Церква В'їзду Господнього в Єрусалим, 1923. До 1933 р. парохом церкви був о. Андрій Бандера, батько Степана Бандери.

Шешори. Церква Параскеви, 1874.

Борова. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1902.

Васильків. Церква Різдва Богородиці, 2 пол. ХІХ ст.

Велика Димерка. Покровська церква, 1782.

Пирогове

Пирогове. Церква Св. Архистратига Михаїла з с. Дорогинка на Київщині (1600)

Пирогове

Креничі. Покровська церква, 1761.

Острів. Михайлівська церква з дзвіницею, 1740.

Липовий Скиток. Онуфріївська церква, 1705.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Покровська церква з села Сухий Яр Ставищенського району, 1775. В церкві розташований музей української православної церкви. В музеї експонується підбірка матеріалів, пов'язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих, чаша для причастя, зображення Бога Мірти, що вбиває бика, ікона "Хрещення Русі у 988 році". У вітринах розміщено релігійну літературу, стародруки, твори Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова. На стіні висять ікони з зображенням перших канонізованих українських святих Бориса і Гліба, зображення митрополита Переяславського Єфрема. В експозиції представлений портрет Єлісея Плетенецького, архімандрита Києво-Печерської Лаври, який заклав у Лаврі друкарню і в 1616 р. видав "Часопис". Далі портрети гетьмана Сагайдачного, який переконав патріарха Феофана відновити в Києві у 1620 р. православну митрополію, а також Петра Могили, який зібрав Київський собор і затвердив "Катахізіс" української православної церкви; ікони 12-ти найголовніших свят, пов'язаних із життям Христа.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Дзвіниця церкви Іоанна Богослова, сер. XVIII ст.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Трьохсвятительська церква з с. Піщики, 1745. В церкві розміщується музей українського рушника.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. В'юнищанська церква Святої Параскеви, 1833. В церкві розташований музей пізнання світогляду та освоєння космосу. Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату "Лунохід-1", крісло-ложемент з космічного корабля "Союз", спусковий апарат, скафандр і парашут космонавта №1 Ю.О. Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки "Мінськ-1", діючий макет космодрому "Байконур" тощо.

Півні. Церква Іоанна Златоустого, сер. ХІХ ст.

Підгірці. Михайлівська церква, 1742.

Синява. Миколаївська церква, 1730.

Требухів. Покровська церква, 1905-1911.

Фастів. Покровська церква, 1779-1781.

Кожанка. Покровська церква, 1758.

Матків. Церква Св. Дмитра, 1838, арх. Самусь Мельникович, Василь Іванкович.

Матків. Церква Св. Трійці, 1899, арх. Лука Снігур.

Вовків. Введенська церква, 1706.

Семенівка. Церква Святого Архистратига Михаїла, 1718.

Кам'янка-Бузька. Миколаївська церква, 1667.

Стара Скварява. Церква Архистратига Михайла, 1508.

Дернів. Церква Микити, 1666.

Кугаїв. Богоявленська церква, 1693.

Пустомити. Церкви Симеона Стовпника, 1828, дзвіница, 1882.

Белз. Церква Параскеви П'ятниці, XVIII ст.

Верхнє Синьовидне. Церква Георгія Переможця, 1939, арх. Василь Нагірний.

Лисовичі. Богоявленська церква, 1712 (1755).

Броди. Троїцька церква, 1744.

Буськ. Церква Параскеви, 1708.

Буськ. Церква Святого Онуфрія, 1758.

Годині. Здвиженська церква, 1729, та дзвіниця, ХІХ ст.

Городок. Церква Іоанна Хрестителя, 1775.

Дрогобич. Церква Святого Юра, XV-XVII ст.

Дрогобич. Церква Воздвиження Чесного Хреста, XVII ст.

Дрогобич. Церква Параскеви П'ятниці, 1815.

Дуліби. Церква Святого Георгія, 1923.

Жовква. Церква Св. Трійці, 1720. Унікальний іконостас з 50 ікон місцевих малярів та різьбярів поч. XVII ст. Об'єкт списку ЮНЕСКО.

Жовква. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1705) у колишньому передмісті Винниках. Зберігся іконостас XVII-XVIII ст.

Комарно. Михайлівська церква, 1754.

Львів. Музей народної архітектури та побуту, відділ "Бойківщина". Церква Миколая з двіницею з с. Тисовця Сколівського р-ну Львівської обл., 1863.

Львів. Музей народної архітектури та побуту.

Львів. Музей народної архітектури та побуту. Відділ "Бойківщина". Церква Миколая з с. Кривки, 1795.

Львів. Музей народної архітектури та побуту.

Моршин. Покровська церква, 1825.

Мостиська. Вознесенська церква, 1722

Підгірці. Церква Святого Духа, 1810.

Сколе. Церква Пантелеймона, 2 пол. XVI ст.

Стара Сіль. П'ятницька церква, XVII ст.

Стара Сіль. Воскресенська церква, XVII ст.

Стрілків. Миколаївська церква, 1650.

Поморяни. Церква Собору Богородиці, 1690.

Потелич. Церква Святого Духа, 1502.

Потелич. Дзвіниця Троїцької церкви,1593.

Яворів. Церква Різдва Богородиці, 1670.

Яворів. Дзвіниця церкви Святого Юра, 1764.

Яворів. Дзвіниця згорілої у 2008 році Успенської церкви, 1670.

Нижнє Синьовидне. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1803.

Дубно. Георгіївська церква, 1700.

Рівне. Успенська церква, 1756. За переказом, у храмі молився Іван Гонта. Поруч розташована дзвіниця.

Рівне. Церква Св. Стефана, 1848. Розташована на старому цвинтарі "Грабник" біля Покровського собору.

Полтава. Спаська церква, кін. XVIII ст. Колись була частиною (бічним вівтарем) Преображенської церкви, розібраної у 1811 р. На фото – мурований купол над деревною церквою, побудований у 1837-1845 рр. за проектом А. Тона. Церква – єдиний зразок дерев’яного культового зодчества на Полтавщині.

Кременець. Воздвиженська церква, 1887-1889.

Підгайці. Спаська церква, 1772.

Урмань. Церква Петра і Павла, 1688.

Бережани. Миколаївська церква, 1691.

Чортків. Церква Вознесіння, 1717.

Чортків. Церква Успіння, 1581-1584. У 1578 р. ковалі, кушнірі і ткачі на цехових зборах вирішили скластися, щоб побудувати церкву. Одним з ініціаторів був кушнір Микола Драчук, а пізніше швець Гаврило Журавель.

Вільшани. Миколаївська церква, 1753.

Кам'янець-Подільський. Здвиженська церква, XVIII ст.

Новгород-Сіверський. Миколаївська церква, 1720.

Седнів. Георгіївська церква, 1 пол. XVIII ст.

Прилуки. Трьохсвятительська церква, 1878.

Чорнотичі. Церква Дмитра Ростовського, 1910.

Чернівці. Церква Вознесіння, кін. XVII ст.

Чернівці. Миколаївська церква, 1607.

Новомосковськ. Троїцький собор, 1775-1778, дзвіниця, ХІХ ст.