Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVII ст. Вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, з XVI ст. - кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець захоплений турками. Верхівка міста віддала його ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби в знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. У 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (1817-1818 та 1822-1823).

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Башта Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Далі - Папська (Кармалюкова) башта – поч. XV – сер. XVІ ст. Найвища башта фортеці, побудована коштами папи Юлія ІІ. Устим Кармалюк (1787-1835) – народний месник. Був ув’язнений в Папській башті у 1817-1818 рр., у 1822-1823 рр. засуджений на заслання до Сибіру.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Нова вежа, 1542. Діаметр – 20 м, висота – 12-15 м, товщина стін – 2,6-3,3 м. Найбільша вежа фортеці, була зруйнована повністю в 1672 р. і збудована знов.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Башта Лянцкоронського, кін. XIV-XV ст. Висота – 15 м, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,2 м. Первісно була надбрамною.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Вежа Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Висота стін з південного боку – 22 м, діаметр – 7 м, товщина стін – 2 м. Папська (Кармелюкова) вежа – поч. XV – сер. XVІ ст. Висота з південного боку – 28 м, товщина стін – 1,2-2 м, довжина сторони квадрату – 10 м.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Вежа Рожанка, кін. XІV – сер. XVІ ст. Висота – 12 м з боку головного двору, 15 м – з північного двору, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,5 м.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Під землею існують споруди, які є продовженням стін фортеці. Башти сполучаються між собою ходами.

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. була замінена кам’яною. Всього у фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818рр. та 1822-1823 рр.)

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.

Кам’янець-Подільський. Фортеця XIV-XVIII ст. Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. замінена кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818 та 1822-1823).

Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.