Галерея Переяслава-Хмельницького

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Березова алея.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Покровська церква з села Сухий Яр Ставищенського району, 1775. В церкві розташований музей української православної церкви. В музеї експонується підбірка матеріалів, пов'язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих, чаша для причастя, зображення Бога Мірти, що вбиває бика, ікона "Хрещення Русі у 988 році". У вітринах розміщено релігійну літературу, стародруки, твори Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова. На стіні висять ікони з зображенням перших канонізованих українських святих Бориса і Гліба, зображення митрополита Переяславського Єфрема. В експозиції представлений портрет Єлісея Плетенецького, архімандрита Києво-Печерської Лаври, який заклав у Лаврі друкарню і в 1616 р. видав "Часопис". Далі портрети гетьмана Сагайдачного, який переконав патріарха Феофана відновити в Києві у 1620 р. православну митрополію, а також Петра Могили, який зібрав Київський собор і затвердив "Катахізіс" української православної церкви; ікони 12-ти найголовніших свят, пов'язаних із життям Христа.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Музей української православної церкви у Покровській церкві з села Сухий Яр Ставищенського району, 1775. В музеї експонується підбірка матеріалів, пов'язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці, інших святих, чаша для причастя, зображення Бога Мірти, що вбиває бика, ікона "Хрещення Русі у 988 році". У вітринах розміщено релігійну літературу, стародруки, твори Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова. На стіні висять ікони з зображенням перших канонізованих українських святих Бориса і Гліба, зображення митрополита Переяславського Єфрема, день пам’яті якого відзначається 10 лютого. В експозиції представлений портрет Єлісея Плетенецького, архімандрита Києво-Печерської Лаври, який заклав у Лаврі друкарню, і в 1616 році видав "Часопис". Далі портрети гетьмана Сагайдачного, який переконав патріарха Феофана відновити в Києві у 1620 році православну митрополію, а також Петра Могили, який зібрав Київський собор і затвердив "Катахізіс" української православної церкви; ікони 12-ти найголовніших свят, пов'язаних із життям Ісуса Христа — (Різдво, Хрещення, Великдень, Вознесіння та інші).

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Дзвіниця церкви Іоанна Богослова, сер. XVIII ст.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Трьохсвятительська церква з с. Піщики, 1745. В церкві розміщується музей українського рушника.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Трьохсвятительська церква з с. Піщики, 1745.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. В'юнищанська церква Святої Параскеви, 1833. В церкві розташований музей пізнання світогляду та освоєння космосу. Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату "Лунохід-1", крісло-ложемент з космічного корабля "Союз", спусковий апарат, скафандр і парашут космонавта №1 Ю.О. Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки "Мінськ-1", діючий макет космодрому "Байконур" тощо.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Вітряк.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Вітряк.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Вітряк.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Козацька фортеця XVII ст.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Кімната станційного доглядача у Музеї-пошті. Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що знаходилась в місті Переяславі на розі вулиць Старокиївської та Московської. Перенесена та встановлена на поштовому тракті XIX ст. Київ-Полтава. Поштова станція в 1993 році була відкрита для відвідувачів заповідника. Станція "Переяслав" була третьою станцією після Києва. Тут подорожуючі міняли коней, відпочивали. Відвідувач, зайшовши в музей, потрапляє в типову обстановку поштової станції того часу. У кімнаті станційного доглядача знаходяться лави і канапи для транзитних пасажирів, дорожні валізи, робочий стіл доглядача станції, на якому лежать книги реєстрації подорожуючих, чорнильниця, скринька для прогонних грошей, копії подорожуючих, виданих Пушкіну, Шевченку, Максимовичу.

Переяслав-Хмельницький. Музей народної архітектури й побуту Середньої Наддніпрянщини. Кімната станційного доглядача у Музеї-пошті. Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що знаходилась в місті Переяславі на розі вулиць Старокиївської та Московської. Перенесена та встановлена на поштовому тракті XIX ст. Київ-Полтава. Поштова станція в 1993 році була відкрита для відвідувачів заповідника. Станція "Переяслав" була третьою станцією після Києва. Тут подорожуючі міняли коней, відпочивали. Відвідувач, зайшовши в музей, потрапляє в типову обстановку поштової станції того часу. У кімнаті станційного доглядача знаходяться лави і канапи для транзитних пасажирів, дорожні валізи, робочий стіл доглядача станції, на якому лежать книги реєстрації подорожуючих, чорнильниця, скринька для прогонних грошей, копії подорожуючих, виданих Пушкіну, Шевченку, Максимовичу.

Переяслав-Хмельницький. Вознесенський собор, 1695-1700.

Переяслав-Хмельницький. Дзвіниця Вознесенського собору, 1770-1776.