ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДИТИНЕЦЬ (ВАЛ)
Найбільш цікаве і відвідуване місце Чернігова – Вал або Дитинець (так називається укріплена частина давньоруських міст). Вал – це і є древній Чернігів VII-XIII століть, розташований на високому виступі правого берега Десни, обмежений з двох боків річкою та її притокою Стрижнем.
Зараз Вал – справжнє туристичне місце. Тут можна прогулятися парковими алеями, оглянути давньоруські культові споруди та будівлі доби українського бароко, відвідати музеї та побачити увесь Чернігів, який розташований нижче Валу.

Спасо-Преображенський собор
Найбільш цікава споруда дитинця – Спасо-Преображенський собор – перший храм Чернігова, збудований у 30-ті рр. ХІ століття. Закладений сином Володимира Великого Мстиславом. Був усипальницею чернігівських князів. Наприкінці XVIII століття храм був перебудований. У інтер’єрі частково збереглися фрески ХІ століття. Храм діючий.

Чернігів. Спасо-Преображенський собор, 1030-ті.

Чернігів. Дзвони Спасо-Преображенського собору. У вікні дзвіниці – Борисоглібський собор.

Чернігів. Спасо-Преображенський собор, 1030-ті.

Борисоглібський собор і колегіум
Борисоглібський собор почав будуватися у 1120 р. князем Давидом Святославовичем. Храм був поруйнований монголами, потім відновлений. У XVII ст. встиг побувати католицьким костелом. У Другу світову війну в храм влучила авіабомба. Відновлений у домонгольських формах. Зараз тут діє музей.
Поруч розташована будівля Чернігівського колегіуму – одного з найстаріших в Україні навчальних закладів, заснованого у 1700 р. архієпископом Іоанном Максимовичем за підтримки Івана Мазепи. Будівля складається з частин, зведених у різні часи – від кінця XVI ст. до 1702 р. Один з найяскравіших пам’ятників українського бароко.

Чернігів. Борисоглібський собор, 1120-1123.

Чернігів. Будинок Чернігівського колегіуму, кін. XVI - 1770-1702 рр.

Споруди у парку на валі
В глибині парку є також чимало цікавих споруд. Наприклад, це будинок полкової канцелярії 1690-х років у стилі українського бароко. У будинку колишньої жіночої гімназії (1899) розташований обласний художній музей (нецікавий, чесно кажучи), а от у колишній чоловічій гімназії (1804) розташований історичний музей, який ми вам радимо відвідати. Тут зберігається багато цінних експонатів загальноукраїнського значення. Дуже цікавий музей. Ще у парку є декілька пам’ятників: Пушкіну, Шевченку, Мазепі. Особливо чарівним парк є восени.

Чернігів. Будинок полкової канцелярії, 1690-ті рр.

Чернігів. Пам'ятник Пушкіну, 1900.

Чернігів. Колишня жіноча гімназія, 1899. Зараз тут художній музей.

Чернігів. Колишня чоловіча гімназія, 1804. Зараз тут історичний музей.

Чернігів. Будинок архієпископа, 1780. Зараз тут державний архів.

Чернігів. Лавки у парку оформлені у давньоруському стилі.

Чернігів. Пам'ятник Шевченку, 1992, ск. Володимир Чепелик.

Чернігів. Березень. Краєвид Десни з Чернігівського валу.

Гармати на валі
Найбільш цікавим для туристів «атракціоном» Чернігівського валу, візитною карткою міста є дванадцять гармат XVII-ХІХ століть. Встановлювати їх почали наприкінці ХІХ століття. А залишилися вони після реорганізації чернігівської фортеці у 1799 р., яка на той час уже втратила своє стратегічне значення. Гармати стоять вздовж валу, звідси відкривається прекрасний краєвид Чернігова.

Чернігів. Гарнізонні гармати на валі, XVIІ-XІХ ст.

ПОРУЧ ІЗ ДИТИНЦЕМ
П'ятницька та Катерининська церкви
Поруч із дитинцем, на сусідньому пагорбі стоїть чудова Катерининська церква (1725) – довершений зразок українського бароко. До речі, саме вона зустрічає вас на в’їзді до міста своїми стрункими формами.
У інший бік від Валу (на вул. Полуботка) розташована ще одна цікава пам'ятка – П'ятницька церква. Споруджена вона була ще на рубежі ХІІ-ХІІІ століть. Неодноразово перебудовувалася, а у 1941 році була зруйнована авіабомбою. Після глибокого дослідження була відновлена у давньоруських формах видатним реставратором Барановським.

Чернігів. П'ятницька церква, ХІІ-ХІІІ ст.

Чернігів. Катерининська церква, XVIII ст.

Чернігів. Катерининська церква, 1725.

ЄЛЕЦЬКИЙ МОНАСТИР
У центрі міста розташований Єлецький Успенський монастир, часом заснування якого називають ще ХІ століття. Головний храм монастиря – Успенський собор – зразок давньоруської монументальної архітектури, збудований у ХІІ столітті. Собор разом зі дзвіницею (XVII ст.) є архітектурною домінантою Чернігова. У 1646 році саме у Єлецькому монастирі вийшла перша у Чернігові друкована книга «Перло многоценноє» (до речі, у той час монастирем володіли католики).

Чернігів. Єлецький монастир, ХІІ ст. Так він вигладяє з дзвіниці Троїцького монастиря.

Чернігів. Успенський собор Єлецького монастиря, ХІІ ст.

Чернігів. Дзвіниця Єлецького монастиря, XVII ст.

БОЛДИНІ ГОРИ. ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР
Болдині гори – найбільш мальовнича та романтична частина Чернігова. Це пам’ятка садово-паркового мистецтва, розташована на 20-35-метрових пагорбах. У дохристиянський період на цих горах були язичницькі капища. Тут розташований найбільший курганний комплекс України (усього близько 230 курганів ІХ-ХІ ст.) Архітектурною перлиною Чернігова (і всієї України) є комплекс Троїцько-Іллінського монастиря на Болдиних горах, заснований близько 1069 року преподобним Антонієм Печерським (засновником Києво-Печерської лаври).

Троїцький монастир
Троїцький собор (1679-1695) з оточуючими спорудами (дзвіниця, 1775, Введенська церква, 1667-1779, тощо) являють помпезний, але довершений бароковий комплекс. Головною родзинкою монастиря є можливість відвідати дзвіницю, з верхніх ярусів якої ви можете побачити весь Чернігів. А найбільш красиво виглядає звідси власне Троїцький собор: яскраво-зелені куполи особливо витончено контрастно виглядають на тлі білосніжних стін.

Чернігів. Дзвіниця Троїцького монастиря, 1775.

Чернігів. Троїцький собор, 1679-1695, арх. Іоанн Баптист. Так він виглядає з дзвіниці.

Чернігів. Троїцький собор, 1679-1695, арх. Іоанн Баптист.

Чернігів. Троїцький монастир, Введенська церква, 1677.

Іллінська церква і Антонієві печери
Але найбільш цікавим і незвичайним місцем є комплекс Іллінської церкви та Антонієвих печер. Саме церква з печерами і поклали початок Іллінському монастирю, який у XVII ст. став Троїцько-Іллінським. Сама церква була збудована у ХІІ ст. Вона є єдиним однонефним храмом, вцілілим з часів Київської Русі.
Під церквою знаходяться печери, засновані у 1069 р. Антонієм Печерським. Глибина залягання коливається від 2 до 12 м відносно поверхні гори. Колись печери мали довжину 200 м, а після обвалів вони складаються з трьох різних підземель (довжина найбільшого 50 м). Загальна довжина комплексу 350 м. Усі підземні споруди знаходяться на двох основних рівнях.

Чернігів. Іллінська церква, ХІ-XVIII ст.

Чернігів. Іллінська церква (ХІ-XVIII ст.) та дзвіниця (1908-1910).

Чернігів. Антонієві печери, ХІ-XVIII ст.

ІНШІ СПОРУДИ МІСТА
Є у Чернігові ще багато цікавого. Можна відзначити три старовині культові споруди XVIII-ХІХ століть, будинки у неоготичному стилі кін. ХІХ ст. (садиба Глібова, будинок Тарнавського тощо), цікавий ансамбль Червоної площі радянських часів. У центрі міста (у районі Єлецького монастиря) є багато старих дерев’яних будиночків з різьбленими прикрасами, які надають цій частині Чернігова особливої тихої чарівності.