Головна
Контакти
Мандруємо Україною
Автономна республіка Крим
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
Архітектурні споруди за видами
Корисні посилання
Про нас
Організація турів
Готелі України Блог Гостьова книга
/ Івано-Франківська область / Рогатин / Iсторія Рогатина

Iсторія Рогатина

Перша письмова згадка про Рогатин датується 1184 р., коли поселення входило до Галицько-Волинського князівства. У ХІІ-ХІІІ ст. Рогатином володіли українські бояри Рогатинські.

У 1340 р. Галичину захопив польський король Казимир III. У 1366 р. Рогатин згадується як фортеця. Як місто Рогатин вперше згадується у 1390 р. у буллі папи Боніфація ІХ Перемишлянському єпископу. В той час Рогатин входить до Галицького староства, має представників у Галицькому сеймі, згодом у сеймі в Судовій Вишні.

У 1415 р. Рогатин дістав магдебурзьке право. Починається його бурхливий розвиток. Включений до числа королівських володінь, Рогатин передавався орендарям. Так, у 1444 р. Рогатином управляє Міколай Параба з Любліна. У 1460 р. король Казимир IV Ягеллончик подарував Рогатин роду Парайтів з Ходеча.

У 1461 р. Казимир IV дарує Рогатину право на проведення щорічних ярмарків.
У 1490-1492 рр. у Галичині спалахнуло селянське повстання під проводом Мухи. У кінці XV ст. почались масові напади на Галичину і Поділля з боку Туреччини і Кримського ханства. Влітку 1490 р. біля міста королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а їх залишки на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

У 1523 р. сандомирський воєвода Отто отримав у короля дозвіл проводити у Рогатині ярмарок кожної суботи від Великодня до Івана Хрестителя (24 червня). Після смерті Отто місто знову почало належати королю. Управляв ним староста Іван Боратинський.

У 1535 р. король Сигізмунд підтвердив привілеї Рогатина, що сприяє становленню міста як важливого ремісничого і торговельного центру Галичини. Місто одержало герб із зображенням в центрі рога оленя і латинської букви R.
У XVI ст. почалася міграція євреїв із Сілезії, Польщі та Угорщини на Галичину, і у Рогатині утворилося єврейська громада.

У 1567 р. у Рогатині був збудований дерев'яний замок. У 1572 р. місто має 115 власників будинків, 18 піднаймачів і 36 громадян, які мешкають поза мурами.

У 1589 р. брати Юрій та Іван Рогатинці домоглися права організувати в Рогатині при церкві Різдва Пресвятої Богородиці місцеве братство за взірцем Львівського Успенського братства, яке подарувало йому свій статут, допомогли відкрити при ньому школу, прислали зі Львова дяків-учителів.

У 1615 р. під Рогатином відбулася битва між козаками та військом гетьмана Станіслава Жолкевского. У 1648–53 рр. місто постраждало під час повстання Богдана Хмельницького.

У 1670 р. старостою міста став Зиґмунд Кароль Пшаромський, який разом з маршалом сейму у Судовій Вишні Адамом Миколаєм Сенявським активно розвиває місто. У 1765 р. у Рогатині було 539 мешканців.

У 1772 р. після поділу Речі Посполитої Рогатин у складі Золочівського циркулу Австрійської імперії належить княгині Софії Любомирській. У 1798 р. Рогатин перевели у Бережанський циркул. У 1810 р. у Рогатині мешкає 1282 євреї, а у 1857 році у Рогатині мешкає 5101 осіб, з них бл. 3000 євреїв.

У 1849 р. Рогатин стає центром Рогатинського повітового староства Галицького намісництва.
У 1852 р. через Рогатин було проведено залізничну колію з Ходорова до Підвисокого і з Галича через Більшівці до Тернополя. У 1878 р. у Рогатині було збудовано бетонні водозбірники і проведено водопровід. У 1882 р. коштом місцевого бюджету була збудована міська нормальна школа.

У 1904 р. в околицях Рогатина під час військових маневрів військові лікарі звернули увагу на якість черченських вод, але громадська рада не погодилась на їх промислову експлуатацію.
У 1910 р. у місті було 7664 мешканців, з яких 3254 складали євреї.
Під час Першої світові війни багато євреїв Рогатина евакуювалося до Австрії, Богемії, Моравії, де вони жили в евакуаційних таборах. У серпні 1914 р. російські війська підпалили єврейський квартал та арештували і депортували до Росії 570 євреїв. У червні 1915 р. місто відбили австрійці.
У 1917-1918 рр. проголошена Західноукраїнська Народна Республіка, і євреї почали повертатися до Рогатина і відбудовувати свої будинки. За ЗУНР рогатинські євреї притримувалися нейтралітету. Українська влада співпрацювала з єврейською міліцією і з «Єврейським національним комітетом для захисту від воєнних лихоліть».

У червні 1919 р. до Рогатина увійшли польські війська, і він опинився у складі Польщі. У 1921 р. у місті залишилося тільки 5 736 мешканців.

У 1909-39 рр. у Рогатині діяла українська приватна гімназія «Рідної Школи», а у 1931-39 рр. була мала семінарія. У 1923-24 рр. у Рогатині виходив двомісячник «Рогатинець».

У вересні 1939 р. Рогатин був зайнятий військами Радянського Союзу за пактом Молотова-Ріббентропа.

Галерея Рогатина 2010
Галерея Рогатина 2006