Місто Жовква було закладене в 1597 р. на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 р.

А перша згадка в літописах про село Винники відноситься до 1368 р. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Галицько-Волинського князівства і захоплення його земель Польщою у кінці XVI ст. (1588) Винники стали власністю гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей від Сигізмунда III на будівництво нового міста на право назвати нове місто Жовквою (1603). З наданням Жовкві магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста та околиць, швидше стали розвиватися ремесла та торгівля. Урядування в місті здійснював магістрат, який обирався за згодою власника міста.

Для розташування міста Жовкви була вибрана вигідна в оборонному відношенні, вільна від житлової забудови підвищена платформа. Припускається, що розпланування Жовкви за взірцем "Ідеальних міст" здійснив архітектор Павло Щасливий, який тоді зводив замок та після нього – костел св. Лаврентія. У 1 пол. XVII ст. Жовква перетворилася на укріплене місто-фортецю, оточене валами та ровами. Ринкову площу, розплановану перед замком, з північного та східного боків оточили житлові кам'яниці з відкритими галереями-підсінням.

З 1678 р. Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різблярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII – поч. XVIII ст.

Дослідник історії Жовкви вірменин Садок Баронч висунув версію про народження тут українського державного діяча і полководця, гетьмана Богдана Хмельницького. Під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у Жовкві двічі побувало козацько-селянське військо.

Під час Північної війни (1700-1721). Жовківський замок з грудня 1706 до квітня 1707 р. став резиденцією російського імператора Петра I. У Жовкву у квітні 1707 р. приїздив український гетьман Іван Мазепа. З Жовкви гетьман відправляв посланця до Саксонії, щоб заручитись підтримкою шведського короля Карла XII.

У 1880 р., коли Галичина входила до склду Австро-Угорщини, утворено адміністративний повіт Жовква, що охоплював 74 громади.

За радянських часів Жовква була перейменована у Нестеров (1951) на честь відомого російського авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова, який загинув під час бою неподалік від міста. У 1992 р. місту повернули стару назву.

Фотогалерея Жовкви
Готелі Жовкви