|
|
/ Хмельницька область / Кам'янець-Подільський / Галерея Кам`янця-Подільського, 2005, 2007
Галерея Кам`янця-Подільського, 2005, 2007
Фортеця
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVII ст.
Вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, з XVI ст. - кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець захоплений турками. Верхівка міста віддала його ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби в знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. У 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (1817-1818 та 1822-1823). |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Башта Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Далі - Папська (Кармалюкова) башта – поч. XV – сер. XVІ ст. Найвища башта фортеці, побудована коштами папи Юлія ІІ. Устим Кармалюк (1787-1835) – народний месник. Був ув’язнений в Папській башті у 1817-1818 рр., у 1822-1823 рр. засуджений на заслання до Сибіру. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Нова вежа, 1542. Діаметр – 20 м, висота – 12-15 м, товщина стін – 2,6-3,3 м. Найбільша вежа фортеці, була зруйнована повністю в 1672 р. і збудована знов. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Башта Лянцкоронського, кін. XIV-XV ст. Висота – 15 м, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,2 м. Первісно була надбрамною. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Вежа Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Висота стін з південного боку – 22 м, діаметр – 7 м, товщина стін – 2 м. Папська (Кармелюкова) вежа – поч. XV – сер. XVІ ст. Висота з південного боку – 28 м, товщина стін – 1,2-2 м, довжина сторони квадрату – 10 м. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Вежа Рожанка, кін. XІV – сер. XVІ ст. Висота – 12 м з боку головного двору, 15 м – з північного двору, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,5 м. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Під землею існують споруди, які є продовженням стін фортеці. Башти сполучаються між собою ходами. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. була замінена кам’яною. Всього у фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818рр. та 1822-1823 рр.) |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. була замінена кам’яною. Всього у фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818рр. та 1822-1823 рр.) |
|
Кам’янець-Подільський. Фортеця XIV-XVIII ст.
Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. замінена кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818 та 1822-1823). |
|
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. |
|
Кафедральний собор Петра і Павла
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. Вхідна брама. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. Оздоблення вхідної брами. |
|
Вірменська церква
Кам'янець-Подільський. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст. У 1672 р. зруйнований турками, відновлений майже через 100 р. У 1930-х зруйнований комуністами. |
|
Кам'янець-Подільський. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст. У 1672 р. зруйнований турками, відновлений майже через 100 р. У 1930-х зруйнований комуністами. |
|
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївського вірменського собору, XV-XVI ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївського вірменського собору, XV-XVI ст. |
|
Інші культові споруди міста
Кам'янець-Подільський. Здвиженська церква, XVIII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївської церкви, ХІХ ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Церква Миколая, 1398. |
|
Кам'янець-Подільський. Тринітарський костел, 1750-1765.
Тринітарії – орден, заснований у 1199 р. для звільнення полонених мусульманами християн. Був розповсюджений в Іспанії, Італії, Польщі тощо. Наприкінці XVIII ст. нараховував до 300 монастирів. |
|
Кам'янець-Подільський. Успенський костел Францисканського монастиря, 1617-1672. |
|
Кам'янець-Подільський. Церква Петра і Павла, 1580. |
|
Кам'янець-Подільський. Михайлівський собор Домініканського монастиря, 1750. |
|
Кам'янець-Подільський. Миколаївський костел домініканського монастиря, XVI-XVIII ст. |
|
Польський ринок, П'ятницька вулиця, Вірменський ринок
Житловий будинок на пл. Польський ринок, 4а. XVІ- XVІІ ст. Побудований на місті двох будинків XVІ- XVІІ ст., майже зруйнованих у роки ІІ Світової війни, але підвали та перший поверх зберегли середньовічну структуру. |
|
Польський ринок. Будинок №6 - XVIІ-XIХ ст., будинок №8 - XVIІ-XIХ |
|
Кам'янець-Подільський. Ратуша, XIV-XIX ст. Тут були органи управління польської влади згідно наданого місту у 1432 р. магдебурзького права. На вежі встановлений дзвін, який відлив у XVII ст. львівський майcтер Полянський. Перед ратушею у 1818 і 1824 рр. було покарано Устима Кармелюка ударами батогом. |
|
Вірменська криниця, XVIII ст. |
|
Будинок руського магістрату, XVII ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Фрагмент фасаду будинку руського магістрату, XVІІ ст. З 1658 р. тут розміщувався руський (український) магістрат. Але продовжувалося це недовго. У 1670 році за ухвалою польського сейму руський магістрат було розпущено, а руська громада була приєднана до польської. Будинок став використовуватися для зібрань польського дворянства, пізніше - як театр. У 1805-1865 рр. тут була духовна семінарія, в якій у 50-ті рр. навчалися відомий поет С. Руданський та письменник А. Свидницький. Знаменитий цей будинок фігурою дракона, розміщеною на фасаді. В даний час в цьому будинку розміщено музей. |
|
Вулиця П'ятницька |
|
Вид на вулицу П'ятницьку з Вірменського ринку |
|
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, житловий будинок, XVI-XIX ст. |
|
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, будинок Окружного Суду, 1892. У червні-листопаді 1919 р. тут працював головнокомандувач військ УНР Симон Петлюра |
|
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, колишня Подільська духовна семінарія, XVII ст. |
|
|
Каньйон
Новопланівський міст, 1874, арх. Песке. Довжина - 149 м. |
|
Кам'янець-Подільський. Каньйон Смотрича. Новопланівський міст. |
|
Кам'янець-Подільський. Каньйон Смотрича. |
|
|
Серпень 2005, березень 2007
Крім цього, пропонуємо до вашої уваги ще більше фото Кам'янця з коментарями:
Південна частина каньону навколо Старого міста
Північна частина каньону навколо Старого міста
Вірменські квартали
Вулиця Довга
Вулиця П'ятницька, Польський ринок
Вулиці Татарська, Зарванська, Троїцька площа
Петропавлівський собор
Нічне місто.
Ще можете прочитати невеличку розповідь про те, як ми вперше їздили до Кам'янця, а також ексклюзивний матеріал про рівень культури українців.
|
|
|
|
|