Головна
Контакти
Мандруємо Україною
Автономна республіка Крим
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
Архітектурні споруди за видами
Корисні посилання
Про нас
Організація турів
Готелі України Блог Гостьова книга
/ Хмельницька область / Кам'янець-Подільський / Галерея Кам`янця-Подільського, 2005, 2007

Галерея Кам`янця-Подільського, 2005, 2007

Фортеця

Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVII ст. Вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, з XVI ст. - кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець захоплений турками. Верхівка міста віддала його ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби в знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. У 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (1817-1818 та 1822-1823).
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Башта Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Далі - Папська (Кармалюкова) башта – поч. XV – сер. XVІ ст. Найвища башта фортеці, побудована коштами папи Юлія ІІ. Устим Кармалюк (1787-1835) – народний месник. Був ув’язнений в Папській башті у 1817-1818 рр., у 1822-1823 рр. засуджений на заслання до Сибіру.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Нова вежа, 1542. Діаметр – 20 м, висота – 12-15 м, товщина стін – 2,6-3,3 м. Найбільша вежа фортеці, була зруйнована повністю в 1672 р. і збудована знов.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Башта Лянцкоронського, кін. XIV-XV ст. Висота – 15 м, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,2 м. Первісно була надбрамною.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Вежа Ковпак, кін. XІV - поч. XVІ ст. Висота стін з південного боку – 22 м, діаметр – 7 м, товщина стін – 2 м. Папська (Кармелюкова) вежа – поч. XV – сер. XVІ ст. Висота з південного боку – 28 м, товщина стін – 1,2-2 м, довжина сторони квадрату – 10 м.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Вежа Рожанка, кін. XІV – сер. XVІ ст. Висота – 12 м з боку головного двору, 15 м – з північного двору, діаметр – 8,8 м, товщина стін – 2-2,5 м.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Під землею існують споруди, які є продовженням стін фортеці. Башти сполучаються між собою ходами.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. була замінена кам’яною. Всього у фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818рр. та 1822-1823 рр.)
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст. Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. була замінена кам’яною. Всього у фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818рр. та 1822-1823 рр.)
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський. Фортеця XIV-XVIII ст. Фортеця вперше згадується у 1374 р. Спочатку була дерев’яною, але у XVI ст. замінена кам’яною. У фортеці 11 башт: Чорна, Лянцкоронського, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Біла, Тенчинська, Ковпак, Папська. Фортеця була «учасником» визвольної війни під проводом Хмельницького. У 1672 р. Кам’янець був захоплений турками. Верхівка міста віддала місто ворогу, але комендант фортеці Володиєвський та майор Геклінг підірвали порохові погреби на знак протесту, і фортеця була значно зруйнована. У 1699 р. місто було повернено Польщі. У XVIII ст. поляки використовували фортецю як в’язницю. Після 1793 р. Кам’янець відійшов Росії, яка теж використовувала фортецю як тюрму. Двічі в Папській башті фортеці був ув’язнений народний герой Устим Кармалюк (у 1817-1818 та 1822-1823).
Збільшити зображення
Кам’янець-Подільський, фортеця XIV-XVIII ст.

Кафедральний собор Петра і Павла

Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. Вхідна брама.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Собор Петра і Павла, XVI-XVIII ст. Оздоблення вхідної брами.

Вірменська церква

Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст. У 1672 р. зруйнований турками, відновлений майже через 100 р. У 1930-х зруйнований комуністами.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Вірменський Миколаївський собор, XV-XVIII ст. У 1672 р. зруйнований турками, відновлений майже через 100 р. У 1930-х зруйнований комуністами.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївського вірменського собору, XV-XVI ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївського вірменського собору, XV-XVI ст.

Інші культові споруди міста

Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Здвиженська церква, XVIII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Дзвіниця Миколаївської церкви, ХІХ ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Церква Миколая, 1398.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Тринітарський костел, 1750-1765. Тринітарії – орден, заснований у 1199 р. для звільнення полонених мусульманами християн. Був розповсюджений в Іспанії, Італії, Польщі тощо. Наприкінці XVIII ст. нараховував до 300 монастирів.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Успенський костел Францисканського монастиря, 1617-1672.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Церква Петра і Павла, 1580.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Михайлівський собор Домініканського монастиря, 1750.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Миколаївський костел домініканського монастиря, XVI-XVIII ст.

Польський ринок, П'ятницька вулиця, Вірменський ринок

Збільшити зображення
Житловий будинок на пл. Польський ринок, 4а. XVІ- XVІІ ст. Побудований на місті двох будинків XVІ- XVІІ ст., майже зруйнованих у роки ІІ Світової війни, але підвали та перший поверх зберегли середньовічну структуру.
Збільшити зображення
Польський ринок. Будинок №6 - XVIІ-XIХ ст., будинок №8 - XVIІ-XIХ
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Ратуша, XIV-XIX ст. Тут були органи управління польської влади згідно наданого місту у 1432 р. магдебурзького права. На вежі встановлений дзвін, який відлив у XVII ст. львівський майcтер Полянський. Перед ратушею у 1818 і 1824 рр. було покарано Устима Кармелюка ударами батогом.
Збільшити зображення
Вірменська криниця, XVIII ст.
Збільшити зображення
Будинок руського магістрату, XVII ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Фрагмент фасаду будинку руського магістрату, XVІІ ст. З 1658 р. тут розміщувався руський (український) магістрат. Але продовжувалося це недовго. У 1670 році за ухвалою польського сейму руський магістрат було розпущено, а руська громада була приєднана до польської. Будинок став використовуватися для зібрань польського дворянства, пізніше - як театр. У 1805-1865 рр. тут була духовна семінарія, в якій у 50-ті рр. навчалися відомий поет С. Руданський та письменник А. Свидницький. Знаменитий цей будинок фігурою дракона, розміщеною на фасаді. В даний час в цьому будинку розміщено музей.
Збільшити зображення
Вулиця П'ятницька
Збільшити зображення
Вид на вулицу П'ятницьку з Вірменського ринку
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, житловий будинок, XVI-XIX ст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, будинок Окружного Суду, 1892. У червні-листопаді 1919 р. тут працював головнокомандувач військ УНР Симон Петлюра
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Площа Вірменський ринок, колишня Подільська духовна семінарія, XVII ст.
 

Каньйон

Збільшити зображення
Новопланівський міст, 1874, арх. Песке. Довжина - 149 м.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Каньйон Смотрича. Новопланівський міст.
Збільшити зображення
Кам'янець-Подільський. Каньйон Смотрича.
 

Серпень 2005, березень 2007

Крім цього, пропонуємо до вашої уваги ще більше фото Кам'янця з коментарями:
Південна частина каньону навколо Старого міста
Північна частина каньону навколо Старого міста
Вірменські квартали
Вулиця Довга
Вулиця П'ятницька, Польський ринок
Вулиці Татарська, Зарванська, Троїцька площа
Петропавлівський собор
Нічне місто.
Ще можете прочитати невеличку розповідь про те, як ми вперше їздили до Кам'янця, а також ексклюзивний матеріал про рівень культури українців.