Головна
Контакти
Мандруємо Україною
Автономна республіка Крим
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
Архітектурні споруди за видами
Корисні посилання
Про нас
Організація турів
Готелі України Блог Гостьова книга
/ Київська область / Сулимівка

Сулимівка

У Київській області є дві Сулимівки: одна – в Яготинському районі, друга – в Бориспільському. Об’єднує їх те, що колись ці села належали козацькому роду Сулим. Ми розповімо про ту Сулимівку, що в Бориспільському районі.

Задля чого варто їхати до Сулимівки? Заради прекрасної Покровської церкви, яка є окрасою не тільки села, а і всієї Лівобережної України.

В Інтернеті ви можете знайти багато інформації про цей храм, яка, разом з тим, є досить одноманітною . Майже в усіх статтях, які ви знайдете, вказано, що церква була збудована у 1620-х роках, і є, таким чином, найдавнішим храмом у стилі українського бароко в нашій країні. У 1990-х роках деякі історики та реставратори спростували цю дату і на основі проведених досліджень назвали нову – 1708 рік. До того, як постав мурований Покровський храм у Сулимівці, тут існував попередній, дерев’яний, теж Покровський. Згодом він занепав, і на його місці побудували новий, вже мурований. Скоріш за все, саме про дерев’яний і йдеться у збережених письмових джерелах. Так дуже часто буває, що датою побудови якогось храму вважають дату виникнення попереднього дерев’яного храму з такою ж назвою, про який і йдеться в джерелах.

Ми не знаємо, яка дата насправді вірна, але схиляємося до пізнішої, адже початок XVII століття для появи такої грандіозної споруди в такому невеличкому селі, яким була Сулімівка в той час, трошки зарано. Хоча не виключено, що у гетьмана Івана Сулими було багато грошей, і хто знає…

Церква стоїть в самому центрі села, апсидою до дороги, а обличчям до яру. На жаль, ми не потрапили всередину. Слід зазначити, що для поїздки до Сулимівки ми спеціально обрали Великдень, щоб церква була відкрита. Та виявилося, що вона була відкрита о п’ятій ранку. На дошці оголошень ми побачили розклад богослужінь на найближчі дні. Як нам здалося, краще за все приїздити сюди в суботу о 17.00, але це не точно. На жаль, ми не знайшли жодного фото з інтер’єру церкви. Але кажуть, що там нічого цікавого немає, адже цінна ікона і портрети представників роду Сулим зберігаються у Національному художньому музеї.

Поруч з церквою розташований старовинний одноповерховий будинок з дерев’яними колонами. З одного боку цей будинок дуже занедбаний і порожній, з іншого виглядає трошки краще, там є пластикові вікна (дивно, що споруда встояла, коли їх вставляли). В цій частині будинку розташований фельдшерський пункт. Споруду прийнято називати садибою Сулим ХІХ століття. Не знаємо, правда це чи ні. Адже зустрічали іншу інформацію, що садиба знаходилася в парку. Дійсно, поруч є парк: видно, що старовинний, і видно, що це саме парк, а не ліс, адже є деякі ознаки регулярності. Бачили ми там якусь розвалюху, але на маєток вона не схожа.

По дорозі до Сулимівки ми також проїжджали повз дерев’яну церкву Архистратига Михайла в селі Мала Стариця (ХІХ ст.).

І про корисне. Як доїхати до Сулимівки громадським транспортом? З АС «Дарниця» м. Києва до села їде автобус. Ми поїхали на тому, що об 11.00. Їхали трошки більше години. За півгодини ми все оглянули і поїхали в 12.30 назад на тому ж автобусі. Якщо захочете затриматись в Сулимівці довше, то наступний зворотній автобус аж о 17.00.

28 квітня 2019 р.