В Україні багато дерев’яних храмів, і більшість з них розташована у західній частині країни. Але найкрасивіший та найвідоміший дерев’яний храм України знаходиться у самому центрі – у Новомосковську, що на Дніпропетровщині.

Новомосковськ – місто козацьке. Про час його заснування є різні дані – 1672, 1576 тощо. Все залежить від того, яку подію вважати за заснування саме міста. Називалося воно по-іншому – Новоселиця. Після того, як за наказом Катерини ІІ була знищена Запорозька Січ (1775), місто було перейменоване на Новомосковськ (1784).

До Новомосковська варто поїхати з іншого кінця країни аби тільки побачити Троїцький собор.
Зведення храму почалося у 1775 році, про що свідчить мідна табличка, знайдена під час реставрації наприкінці ХІХ ст. За іншими даними, собор веде початок від 1773 року. Майстром його був Якім Погребняк з Нової Водолаги, що на Харківщині, який спочатку зробив макет храму з очерету.
В усіх статтях про храм ви знайдете відомості, що він був зведений без жодного цвяха. Насправді, всі дерев’яні церкви зводилися без цвяхів, тому Троїцький собор тут не є унікальним. До того ж, це стосується тільки стін, а бані кріпилися цвяхами, часто дерев’яними, як і у Троїцькому соборі: козаки не хотіли, аби залізні цвяхи вбивалися у дерево, як то було в історії з Ісусом.

Той собор, що ми зараз маємо, не зовсім справжній. Справа в тому, що до 1888 року він прийшов у жалюгідний стан через те, що дошки майже повністю згнили. Реставрація перетворилася практично на зведення церкви наново. Нові майстри не врахували особливості старого храму, тому зараз він не зовсім такий, яким був спочатку. Точніше, зовсім не такий. Наприклад, раніше стіни складалися з вертикальних дощок, а зараз – з горизонтальних, і куполи були іншої форми тощо. На жаль, зображень собору до 1888 року не маємо. Але добре й так. Адже його взагалі збиралися замінити на новий храм, у російському синодальному стилі. Найменш цікавий стиль, до речі, з усіх, що існували в історії Російської Імперії. Стиль же Троїцького собору – українське козацьке бароко. Це типовий козацький храм за стилем, але унікальний за кількістю глав, розмірами та досконалістю форм. Остання церква, яку звели українські козаки перед знищенням Січі.

У ХХ столітті над собором декілька разів нависала загроза. У 60-х роках його хотіли знищити, але на захист храму став Олесь Гончар, якій підняв усю свідому громадськість Радянського Союзу. Історія церкви відтворена у романі Гончара «Собор». Одним з героїв роману є видатний український історик Дмитро Яворницький, в уста якого Гончар вклав такі слова: «Раніше, ще у княжі часи, собори найчастіше будували на честь перемог, а цей був збудований козаками на честь прощання зі зброєю, з Січчю. Того року закладали його, коли цариця-сука Січ розгромила. Полюбовник її Потьомкін, що сам у козаки втерся, Грицьком Нечесою назвавшись, наукою зради помагав тій скурвленій вінценосиці. Та ти ж наші шанці підступно забрала, і гармати, і прапори, і печатку військову, а ми ж – хоч вели нас на сустави рубати! – натомість собор святий вибудуєм, дух свій у небо пошлем, і він у віках сіятиме над степами!»

Коли ми приїхали до Новомосковська (літо 2014), собор частково був у риштуванні, і ми оцінили його красу тільки з одного боку. Добре, що частину тоді вже відреставрували. Всередині храм дуже простий, як і треба козацькій церкві: білі стіни, обмаль ікон, підтримуючих колон нема, конструкція тримається «сама на собі».
До речі, будьте уважні і обережні! В соборі зустрічаються самашедчі бабки Московського патріархату.

Крім Троїцького собору, в місті є інші старовинні споруди: громадські будинки у стилі провінційного модерну рубежу століть, синагога, яка вже не синагога; а також Самарський Пустинно-Миколаївський монастир XVII-XVIII століть, який насправді розташований за містом. Але ми не сприйняли усе це всерйоз, обмежилися собором і поїхали додивлятися Дніпро.

Відзначимо, що через Новомосковськ тече мальовнича річка Самара, а також проходить траса М18 Харків-Сімферополь, яка неподалік Троїцького собору стає мостом через Самару. Тому з дитинства проїзд через Новомосковськ запам’ятався назавжди, але тоді міст здавався височенним, а річка Самара – широченною. Зараз ледь впізнаєш. Та все одно мальовничо!

Доїхати до Новомосковська можна з автовокзалу Дніпра (коли будете їхати по Амурському мосту, поверніть голови направо та помилуйтеся панорамою Дніпра правобережного – це щось!). Їхати треба хвилин 40. Новомосковська автостанція, на яку приїжджає автобус, знаходиться неподалік Троїцького собору.

Червень 2014