Якось давно, у 2006 році, їхали ми поїздом до Закарпаття. Слід сказати, що коли в’їжджаєш у район Карпат, то з вікон можна побачити просто нереальні краєвиди. Тоді ми проїхали, звисаючи пару годин з фотокамерою з вікна поїзда Харків-Ужгород. До речі, це найгірший поїзд в Україні, і номер має відповідний – 13.

Так от. У кадр потрапляли неймовірної краси гори, полонини (хочеться додати: «і стрімкі потоки й ріки»), хати й смереки. А ще вдалося захопити поглядом одне дуже красиве село, яке довго не вдавалося ідентифікувати.

І от одного разу в Інтернеті (слава йому й вічне життя!) натрапляємо на фотку, де бачимо знайому до болі в серці (від ностальгії за тією подорожжю) ошатну дерев’яну церкву.

Церква ця, як виявилось, носить назву Воздвиження Чесного Хреста, і побудована вона у 1844 р. А село, у якому ця церква розташована, і яке ми фотографували з вікна поїзда №13, має назву Опорець.

Лежить воно на самісінькому кордоні Львівської та Закарпатської областей. Отже, якщо будете їхати до Закарпаття, не лінуйтеся дивитися у вікно – враження гарантовані. До речі, залізниця таким цікавим зигзагом огинає село, що Воздвиженська церква повертається до вас різними боками. Дуже цікаво спостерігати.

P.S. Мабуть, так і будемо завжди фотографувати Опорець з вікна поїзда. Ось вам фото серпня 2011 року:

2006, 2011