Головна
Контакти
Мандруємо Україною
Автономна республіка Крим
Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
Архітектурні споруди за видами
Корисні посилання
Про нас
Організація турів
Готелі України Блог Гостьова книга
/ Чернівецька область / Чернівці / Історія Чернівців

Історія Чернівців

2-га пол. ХІІ ст. – Галицькі князі збудували на лівому березі Прута фортецю Черн, біля якої виникло місто. Можливо назва походила від чорних дубових перекладених чорноземом стін фортеці.

1259 – Татарський воєвода Бурун дай зажадав від князя Данила Романовича зруйнувати фортеці Галицької Русі. Чернівецька фортеця перестала існувати. Місто поступово спустіло.

1359 – Місто стало частиною Молдавської держави, через яке проходив важливий торговельний шлях з Молдови до Польщі. У Чернівцях була митниця.

8 жовтня 1408 – У феодальній грамоті молдавського господаря Олександра Доброго, якуі він видав львівським купцям, вперше згадується назва Чернівці. Місто в той час було розташоване на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину.

1457 – Чернівці стали центром проведення ярмарків та адміністративним центром для всього регіону.

1514 – Молдова опиняється під владою Османської імперії. Чернівці і вся Північна Буковина на більш ніж двісті п’ятдесят років потрапляє під владу Туреччини.

1607 – Побудована дерев’яна Миколаївська церква, яка є пам’яткою архітектури.

Поч. XVII ст. – Основу населення міста становили українці.

50-ті рр. XVII ст. – У Чернівецькому повіті діяв загін опришків на чолі з Дитинкою.

1739 – Після поразки турецької армії у Ставчанській битві під Хотином Чернівці захоплюють російські війська.

1662 – У місті нараховувалося менше 200 дерев’яних будинків, укритих соломою та очеретом. Населення було близько тисячі осіб.

1769 – Турецьких поневолювачів остаточно вигнали з Буковини.

1774 – Згідно з Кучук-Кайнарджийським мирним договором Буковина увійшла до складу Австрії. В Чернівцях жило близько 290 сімей і було три дерев'яних церкви.

1775 – У Чернівцях нараховувалося 48 селянських і 6 боярських родин, 114 чиновників та 10 священників; працювало 112 ремісників і 63 крамарі.

1778 – Главою військової адміністрації міста був призначений герцог Карл фон Енценберг. Він запросив сюди багато купців, ремісників та промисловців для того, щоб вони допомогли розвивати торгівлю та виробництво.

1780 – У місті була одна початкова школа з румунською мовою навчання.

1783 – Відкрито тривіальну школу з німецькою та румунською мовами навчання. Згодом почали діяти школи з німецькою та польською мовами викладання.

1786 – Чернівці стали центром округи, що входила до складу провінції Галичини. Нового імпульсу розвитку міста надали Петровські ярмарками, що проводились з 1 до 15 липня.

1788 – У місті налічувалося 20 корчем та 15 пивниць.

1803 – У Чернівцях було 13 ремісничих цехів.

1808 – Почала діяти гімназія.

1843-1847 – Збудована міська ратуша у стилі класицизм.

1849 – Буковину відокремлено у провінцію. Чернівці стали крайовим містом.

1855 – У місті відкрито телеграф.

1861 – Буковину проголошено Герцогством Буковини.

1862 – У Чернівцях відкрито музичне товариство.

03.1864 – Місто стало самоврядним, були обрані перші члени міської ради. Першим автономним бургомістром був Яків фон рицар Петрович (1864-1866).

1866-1874, 1887-1905 – Бургомістром Чернівців був Антон рицар Кохановський фон Ставчан. Він залишив помітний слід в історії міста. З його іменем пов'язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром.

1869 – Населення Чернівців становило 34 тис. осіб. У місті було 6 шкіл, у яких працювало 26 вчителів.

2 пол. ХІХ ст. з’являються підприємства: броварня, паровий млин, ґуральня, тартак, фабрика кахлів, електростанція.

1870 – Засновано учительську семінарію.

1875 – Відкрито найбільший навчальний заклад – німецький університет, побудовано вірменську церкву.

1897 – У Чернівцях прокладено трамвайну колію.

1900 – У місті проживало понад 67 тис. осіб.

1905 – У Чернівцях налічувалося 15 державних і 6 приватних шків, але не було жодної української. Працювали фахові школи: акушерська, агрономічна, швацька, а також ремісниче училище.

1908 – Студентство Чернівецького університету добивалося запровадження української мови у школах, судах та адміністративних органах.

1910 – Населення міста становило 86 тис. осіб, у тому числі українців лише 11 тисяч (менше 13%). У Чернівцях було дві лікарні на 25 ліжок.

09.1914-08.1917 – Під час Першої світової війни російські війська кілька разів займали місто.

08.1917 – До Чернівців вступили російські війська.

3.11.1918 – Відбулося багатотисячне народне віче за «приєднання австрійської частини української землі до України». Австрійський намісник на Буковині змушений був через декілька днів зректися влади.

11.11.1918 – Війська боярської Румунії окупували Чернівці.

20-30-ті рр. ХХ ст. – Виникають нові промислові підприємства: меблева, взуттєва, ґудзикова, панчішно-трикотажні і текстильні фабрики, металоштампувальний, сільськогосподарських машин, емалевого посуду, гумовий заводи.

1930 – У Чернівцях було понад 11 тис. жителів.

06.1940 – Північна Буковина з Чернівцями увійшла до складу СРСР. Місто стало повітовим центром.

7.08.1940 – Чернівецький та Хотинський повіти об’єднано в Чернівецьку область. Чернівці стали центром області.

6.07.1941-29.03.1944 – Німецько-румунська окупація міста.

1944 – Назву міста Черновиці змінено на Чернівці. Створено медичний інститут.

Поч. 1945 – У місті після ремонту стали до ладу 59 підприємств і 32 промислові артілі.

1947 – Промисловість міста досягла довоєнного рівня.

1950-ті рр. ХХ ст. – Були збудовані і здані в експлуатацію машинобудівний та авторемонтний заводи, олійно-жировий комбінат, завод «Емальпосуд», м’ясокомбінат, хлібокомбінат, бавовнопрядильна і шкіряно-галантерейна фабрики.

1980-ті рр. ХХ ст. – У місті діяли 49 шкіл, 12 технікумів, 9 ПТУ, державний університет, медичний інститут, філія торговельно-економічного інституту, було 48 клубів, палаців і будинків культури, музично-драматичний театр і філармонія, 10 кінотеатрів, 4 музичні школи, 87 бібліотек, виставковий зал, картинна галерея. літній театр, стадіон.

2008 – У місті мешкало понад 243 тис. осіб.

2011 – Комплекс будівель Чернівецького національного університету – колишньої резиденції буковинських митрополітів внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

2016 – У місті мешкає 266,5 тис. осіб.

Галерея Чернівців
Храми Чернівців